Напередодні Дня працівника лісу ми завітали до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства. Зустрілися з його директором Петром ТРОФІМЧУКОМ, поспілкувались. Очільник підприємства розповів про нелегкі будні колективу.
— Петре Петровичу, зазвичай, коли ви відзначаєте своє професійне свято, мабуть, підбиваєте підсумки трудової діяльності колективу, нагороджуєте кращих працівників. Як планується це зробити цьогоріч?
— Скажу так: війна вплинула не тільки на проведення урочистостей до професійного свята, вона вплинула загалом і на діяльність підприємства. Але, разом з тим, плануємо відзначити кращих працівників. Адже в умовах війни доводиться працювати ще краще, щоб була можливість і своєчасно сплачувати податки, і долучатися до підтримки ЗСУ.
Хлопці, які були мобілізовані до лав ЗСУ, згідно з рішенням трудового колективу, занесені на Дошку пошани підприємства. Бо ж, дякуючи їм, власне усім оборонцям рідної країни, ми можемо організовувати роботу підприємства, стабільно працювати.
— Петре Петровичу, є така банальна фраза, але я хочу її ще раз повторити: як на Ваш погляд, ліси — це «легені» планети чи просто ресурс, який можна експлуатувати?
— Питання досить цікаве і влучне. По-перше, ліси — це національне багатство. До речі, це закріплено і у Конституції України. По-друге, ліси дійсно є «легенями» планети, а наші, українські, ліси — це «легені» України.
І головне, як на мене, наше завдання — здійснювати стале лісокористування. А це і відтворення лісів (мабуть, насамперед), і проведення розумної господарської діяльності. Я думаю, що тут повинен бути комплексний підхід, починаючи від висаджування лісів, догляду за ними, їхньої охорони й до заготівлі та реалізації продукції.
Хотів би окремо наголосити на передачі так званих самостійних лісів галузевим підприємствам. Адже це було б конкретною відповіддю на виконання Указу Президента України від 07.06.2021 р. № 28 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів». А таких лісів на теренах Шепетівщини, повірте, є чимало.
Хочу сказати, що цього року ми гарно співпрацювали з Ленковецькою ТГ (сільський голова Ю.П.Криворчук), Судилківською ТГ (сільський голова Т.М.Котик), Михайлюцькою сільською радою (сільський голова Б.В.Книш) Дуже хотілось, щоб така співпраця набирала обертів.
— Скажіть, будь-ласка, чи є якийсь ліміт на вирубування деревини?
— Звичайно, є. Заготівля проводиться відповідно до документів лісовпорядкування, які готуються один раз на 10 років. Тільки на підставі таких матеріалів (а вони розробляються науковими інститутами) можна визначити, де знаходиться стиглий ліс, який можна заготовляти.
Хочу наголосити, що якщо цей ліс своєчасно не зрубати, то через певний час його цінність повністю нівелюється. Уявіть собі: замість того, щоб продати його як ділову деревину, у кращому випадку можна буде реалізувати як дрова, що тягне за собою значні втрати.
— До речі, а як проводиться забезпечення паливними дровами населення регіону?
— Як завжди. Ми щоденно, щомісяця реалізовуємо дрова різних порід як для підприємств, так і для населення. Вже цього року дров ми реалізували різних порід на суму 4 млн. 260 тис. гривень. Крім того, у міру своїх фінансових, економічних можливостей надаємо і благодійну допомогу як для внутрішньо переміщених осіб, так і для малозабезпечених родин. До речі, саме в осінній період населення активізувалось стосовно закупівлі дров різних порід.
— Петре Петровичу, можливо, зараз я торкнуся не зовсім приємної для Вас теми. Не секрет, що Держлісагентство продовжує ініціювати вилучення лісів у громад і передачу їх у державну власність. Яка Ваша особиста думка з цього приводу? Чи не призведе це до ліквідації існуючих комунальних лісогосподарських підприємств?
— Відверто кажучи, як на мене, то ситуація дивна. Чому? По-перше, це суперечить загальнодержавній реформі децентралізації, внаслідок чого саме місцеві громади будуть позбавлені будь-якої можливості впливати на розвиток лісової галузі на місцях. По-друге, саме такі підприємства, як наше, у теперішній складний час для усієї країни, є одними з найбільш платоспроможних, які сплачують податки до бюджетів усіх рівнів, підтримують оборону країни тощо.
З правової точки зору, як на мене, це є прямим порушенням норм Конституції. Адже усі суб’єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13 Конституції України). Але час покаже.
— І все ж таки, наскільки нам відомо, попри проблеми різного характеру, підприємство працює стабільно. Як це Вам вдається?
— По-перше, повторюю ваші слова: «стабільний колектив». У нас він невеликий, але більшість людей працює на підприємстві по 20 років. І це як інженерний персонал, так і лісники. Стабільність, як кажуть у народі, є запорукою успіху.
По-друге, підприємство працює прозоро, відкрито. Реалізація деревини відбувається через аукціони, тож купити її можуть представники будь-якого регіону України. Ринок встановлює ціну. Інколи вона нормальна, інколи — не зовсім, але доводиться балансувати. Незважаючи на наявні проблеми, у нас не було заборгованості з виплатою заробітної плати для працівників та із сплатою податків до різних бюджетів.
— Не секрет, що інколи лісівники зазнають збитків як через крадіїв лісу, так і через ситуацію з пожежами…
— На жаль, і перше, і друге трапляється. І, як правило, з вини людей. Матеріали на крадіїв передаємо до поліції. Щодо пожеж, то тут кожна людина має усвідомити, яке лихо вони несуть. Для цього проводимо роз’яснювальну роботу, тісно співпрацюємо з працівниками ДСНС, територіальними громадами.
— Проблем, дійсно, чимало, але приємно, що ви умієте їх долати, бачите перспективи розвитку підприємства. А це, у свою чергу, згуртовує колектив, викликає бажання працювати краще. Що б Ви хотіли побажати своїм колегам на завершення нашої розмови?
— Насамперед — миру. Бажаю також гармонії і благополуччя. Нехай в усіх буде міцне здоров’я. Особливі вітання — ветеранам галузі. Хочу подякувати їм за працю на нашому підприємстві, адже саме вони закладали його міцний фундамент. Упевнений, що сама природа буде вдячна нам за працю, за нашу пильну увагу, за догляд і турботу про неї.
Із професійним святом вас, шановні колеги!
Д.ПЕТРЕНКО.