Дев’ятнадцятого червня письменниця, лауреатка літературного конкурсу «Коронація слова» зі с. Вербовець Шепетівського району Олена Іськова-Миклащук започаткувала збір коштів на придбання позашляховика для українських воїнів. Робити це було нелегко, вже хотіла навіть відмовитися від цієї ідеї. Але якось зателефонував чоловік, котрий воює, і сказав: «Треба автомобіль!».
З тих пір минуло трохи менше півтора місяця. І ось днями, завдяки сприянню сотень небайдужих людей, задум вдалося втілити у життя.
Ще у перший місяць літа десятки українців з різних куточків нашої держави взялися перераховували кошти на банківську картку Олени, аби її задум – купівля позашляховика для бригади морських піхотинців – реалізувався.
«Найпершими відгукнулися, крім друзів та родичів, вчителі та директор Вербовецької гімназії, де я пропрацювала 17 років, – коментує спеціально для «Шепетівського вісника» Олена Іськова-Миклащук. – Мої чудові односельці, попри те, що здебільшого заробляють тяжкою працею біля худоби, теж долучилися майже усі. Важко назвати сім’ю, яка б не перерахувала або не привезла кошти.
А ще посприяли жителі сіл Сульжина, Вишневого, Чотирбок, Ленковець та інших. Доєдналися й випускники та вчителі Чотирбоцького та Ленковецького ліцеїв, чимало освітян з інших куточків Шепетівського району. Дуже розчулювало, коли отримувала кошти від своїх колишніх випускників…».
Хто «скидав» десятку, а хтось й кілька сотень. Також кошти надсилали зовсім випадкові люди, навіть мешканці інших країн світу.
«Ті, хто виїхав за кордон на роботу ще до війни. Друзі, котрі були вимушені тікати від війни… В однієї жінки росіяни спалили село, її будинок зазнав пошкоджень», – наводить приклади зарубіжних жертводавців Олена.
Потужно допоміг незнайомець з Канади з українським прізвищем, але зовсім не українським ім’ям. До речі, він навіть переклав деякі твори Олени англійською.
Ось так, усім світом, спільними зусиллями добрих людей «кругленьку» суму в еквіваленті 4100 умовних одиниць таки вдалося зібрати вже до початку серпня.
Ну а далі – справа техніки. За роботу взялися справжні патріоти нашої країни Богдан Колодницький, Вячеслав Франер, Вячеслав Купрієнко, адже авто потрібно було не лише знайти та придбати в доброму технічному стані, але й перевезти через кордон, що зараз навіть для потреб ЗСУ не зовсім просто. Тому особлива подяка голові Бередевлянської ТГ Павлу Івановичу Бедею, який зайнявся оформленням усіх необхідних документів.
І ось 4 серпня ця гарна автівка Mitsubishi-Pajero (див. на фото) опинилася в Україні. Із дизельним мотором, повним приводом – так би мовити, все те, що вимагалося. Її оперативно поставили на техобслуговування. За це майстри не взяли ні копійки.
Щоб авто не переганяти на фронт порожнім, його «по вінця» наповнили усілякими корисними речами та харчами. Подробицями ділиться Олена Іськова-Миклащук:
«Люди, котрі займалися купівлею та техобслуговуванням позашляховика, поклали туди безкоштовно генератор, упаковки з водою та шкарпетками. Богдан Колодницький, котрий восьмий рік допомагає захисникам України, порадив також зібрати продукти, але ті, що швидко не псуються – сало, мед, печиво.
Зробили відповідне оголошення у фейсбук-групі «Вербівчани» й земляки дуже швидко відгукнулися. Свої передачі приносили жителі Вербовець – Леся Броль, Наталія Ковтонюк, Раїса Брожик, Оксана Галицька, Зінаїда Ковтонюк, Галина Швед, Олена Ковтонюк, Алла Брожик, Іван Присяжнюк, Оксана Паращук, Ольга Васильчук, Валентина Губань, Тетяна Конончук, Юлія Діхтярук. Пакунок доставила й Валентина Дячук із сусіднього Сульжина.
А ще ж були люди, котрі передавали смаколики через знайомих. Дехто просто давав гроші, мовляв, «купіть щось смачненьке». Тож із них витратила 500 гривень на каву та чай, які теж потрібні на передовій».
Вербовецький священник, отець Володимир (Паращук), окрім усілякої смакоти, передав хлопцям, котрі захищають Україну, освячені хрестики. А землячка Ніна Воронюк – ще й ковдри та 10 штук препарату для професійної дезінфекції рук «Bioseptol-80».
…Уже цими днями, коли ви читаєте нашу газету, транспортний засіб з корисним вантажем мав доїхати до місця призначення.
А це означає, що незабаром завдяки позашляховику, придбаному громадською толокою, захисники України оперативніше й комфортніше пересуватимуться у тих місцях, де «горить» земля і палають москальські орки.
Наш кор.