Днями у Музеї пропаганди відбулася презентація фотодокументальної виставки Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», що мала назву «Биківня – територія пам’яті». Це унікальні документи й фото з українських архівів, що розповідають про історію злочинів, скоєних комуністичною владою в Україні у період 1937–1941 років, жертв та їхніх катів, події, які ретельно приховувалися.
На відкриття виставки до м. Шепетівки приїхала заступниця генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», кандидатка філологічних наук Тетяна Шептицька.
— Це один з наших перших масштабних проєктів, які реалізував колектив заповідника. Виставка презентує історію биківнянських могил упродовж тривалого часу, починаючи від 1937 року, коли рішенням Київської міської ради для спецпотреб НКВС була виділена земля у селищі Биківня. Ці потреби приховали справжнє трагічне призначення. П’ять гектарів лісу на околицях Києва використали для поховання тіл розстріляних, — розповіла під час презентації Тетяна Шептицька.
За її словами, у Биківні поховані різні люди — не лише представники творчої інтелігенції та української еліти, а й звичайні робітники заводів, селяни, пенсіонери, домогосподарки. Тоталітарна система працювала так, що безпечно і спокійно у ті часи насправді ніхто не міг почуватися.
— Банери виставки також презентують довгий період встановлення правди про поховання. Розповідають про людей, які були причетні до меморіалізації, перших вшанувань і до створення сучасного заповідника, — додає пані Тетяна.
Загалом історики говорять, що у період «Великого терору» 1937–1938 років в Україні було репресовано близько 200 тисяч людей. З них близько 100 тисяч розстріляно. Як пояснює Тетяна Шептицька, у Биківні розстріли тривали до липня 1941 року.
— Нині на зображеннях виставки увічнена наразі лише частина ідентифікованих та перевірених за архівними матеріалами прізвищ. Це 18,5 тисячі людей, яких розстріляли за сфабрикованими, вигаданими звинуваченнями, з підробленими допитами свідків. Верхню межу ми ще й досі встановлюємо. Припускаємо, що вийдемо на 50 тисяч загиблих тільки у Биківні.
А таких «биківень» по Україні є багато. Фактично у ті роки вся Україна перетворилася на територію страху, беззаконня, жаху та суму. Тому що управління НКВС діяли у кожному обласному центрі. Аналогічно, у Хмельницькій області була власна в’язниця НКВС, де так само відбувалися розстріли і знищували людей, — розповіла заступниця генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Тетяна Шептицька також зауважує, що подібні виставкові проєкти покликані висвітлювати не лише специфіку і суть тоталітарного режиму, але й розповідати про людей.
— Ці люди, попри те, що вони були різними, мали свої сім’ї, мрії, бажання, професійні та творчі здобутки, а їх просто висмикнули з життя родин, дітей і розстріляли як худобу. Адже для співробітників НКВС вони були просто показниками. Чіткими цифрами, які «спустили згори» для розстрілу.
Цих людей закопали у лісі, без належних почестей, без відспівувань, без ритуалів і згадок. А родичі упродовж багатьох років не знали, що сталося з їхніми рідними, бо влада просто брехала.
Тому, на наше переконання, ці люди заслуговують, щоб про них розповідали. Бо принаймні у такий спосіб ми хоча б частково спокутуємо глобальну провину перед ними і трішки продовжуємо те життя, яке не дожили вони.
На жаль, історики не оперують категоріями «що могло б бути, якби…». Проте у Биківні дійсно поховані достатньо відомі особистості, які б створили ще багато чого, якби залишилися живими. А це частково втрачені наші перспективи, — пояснює Тетяна Шептицька.
Серед гостей Музею пропаганди також були співорганізатор Фестивалю Тараса Шевченка «Ше.Fest», бард Ігор Двигало, відомий український письменник Сергій Пантюк та очільниця літературно-мистецької студії «Доля» Віра Кухарук.
Ігор Двигало подарував присутнім пісні у власному виконанні, Сергій Пантюк зачитав тексти, пов’язані з подіями «Биківнянських могил», а Віра Кухарук презентувала вірш про Биківню.
Виставковий проєкт «Биківня – територія пам’яті» діятиме упродовж місяця з 9.00 до 17.00.
Марина ЛОЖКІНА.
