На території нашого міста і району протікає понад десяток маленьких річок. Серед них найбільша – Хомора, менші – Цвітоха, Гуска, Хоморець, Косецька та інші.

Наразі терміново потребує допомоги людських рук річечка Гуска, яка протікає через усе місто. Бере вона початок поблизу села Пашуків, далі біжить біля сіл Городища, Краносілки і входить на територію м. Шепетівки. На цьому проміжку на водах річки утворено аж 7 ставків: чотири у селі Городищі, один – у Красносілці, два – у Шепетівці. Від нас річка тече територією Славутського району до села Кам’янка, де впадає у річку Цвітоху, а та вже несе свої води у Горинь.

Через Шепетівку Гуска простяглась на понад 10 кілометрів, а загальна її протяжність – близько 30 кілометрів.

Русло річки у межах м. Шепетівки забруднене, замулене. Про це неодноразово писала газета «Шепетівський вісник». Тож усі заходи з її рятування, відновлення має розробити і виконати громада міста. Необхідно, насамперед, розробити проект відновлення цієї водної артерії. Встановити у натурі прибережну захисну смугу. Вона має становити на суходолі 25 метрів. Раніше така смуга була, та містяни через безконтрольність позабирали землі поблизу річечки під городи, а дехто навіть приватизував їх.

У бюджетах міста та об’єднаних територіальних громадах є кошти на екологічні потреби, які можна використати на порятунок річки Гуски.

Кілька років тому спеціалісти водного господарства розчищали річку Горинь, наразі мешканці м. Ізяслава мають дуже гарний міський пляж.

А хмельничани узялись за кошти міського бюджету розчищати русло річки Південний Буг. Його русло також дуже замулене, а тому талі й дощові води почали підтоплювати місто. Містяни запланували поглибити і розширити русло цієї річки, окультурити прибережну смугу, щоб мати можливість там відпочивати.

Старожили згадують, що колись і у річці Гусці можна було купатися влітку, засмагати на її берегах, був навіть пляж. Зараз тут плаває тільки сміття, а влітку замість прохолоди від неї йде сморід. «Обличчя» річки, де колись плавало безліч гусей, качок, спотворили ті шепетівчани, котрі проживають поблизу.

У нас діє комунальна інспекція, котра має право накладати великі штрафи на тих, хто завдає непоправної шкоди природі. Але ніхто не захищає водойму від таких «господарів».

А Гуска могла б бути окрасою міста, стати її екологічним брендом. Так роблять у багатьох містах, де цінують те, що їм подарувала природа.

Якось чув, що в одному іспанському містечку окультурили зрошувальний канал, який пролягає через його територію. Обклали плиткою, обгородили кованою загорожею, висадили уздовж дерева,  на схилах насадили квіти, проклали місточки. У спеку мешканці прогулюються уздовж цього каналу вечорами. А у нас, в Україні, стільки річок і ми не можемо їх уберегти від повного знищення.

Дуже хочеться, щоб і у нас взялися за порятунок річки Гуски, поки не пізно.

Олег ЧАРІНЦЕВ,

провідний інженер регіонального

офісу водних ресурсів у

Хмельницькій області.

Р.S. Всесвітній (міжнародний) день водних ресурсів запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН 1993 року. У резолюції зазначено, що, враховуючи важливість водних ресурсів у розвитку економічної діяльності та соціального благополуччя, 22 березня кожного року оголошується Міжнародним днем води.