Різдвяне послання Високопреосвященнішого Євсевія – архієпископа Шепетівського і Славутського – боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та усім вірним Шепетівської єпархії Української Православної Церкви
«Я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям. Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь».
(Лк. 2,10-11)
Христос народився! Славімо Його!
Славимо Богонемовля серцем і устами нашими разом із хором ангельським, що оспівує Господа, народженого на небі. І саме через це прославлення наше грішне єство наповнюємо часточкою небесної благодаті, котра входить у життя через спілкування з Богом.
Чому Різдво Христове називається «радістю великою»? Тому що народження Спасителя означає можливість для кожного з нас і всього людства загалом звільнитися від великого горя, страшної біди – рабства гріха і смерті. Наскільки вони є страшною бідою для нас, віруючих, настільки великою є радість звільнення від влади цього зла. Саме таку втіху подає нам Син Божий, Який стає і Сином Людським.
Ми називаємо народженого Сина Божого Спасителем, і це вказує на нашу необхідність у спасінні. Той, хто перебуває у безпеці, хто захищений від бід та негараздів, той не потребує цього. А той, хто потопає у водах бурхливого моря, готовий вхопитися і за соломинку. А Своїм народженням Господь простягає руку допомоги і спасіння кожному грішнику, як рятівник необачному плавцю.
Наша спільна біда — гріхопадіння, «бо всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3, 23). Від самого початку над людством тяжіє схильність до гріха, що ввійшла через Адама і Єву. Від них ми і успадковуємо цю звичку, бо «немає людини праведної на землі, яка робила б добро і не грішила б» (Еккл. 7, 20).
Возлюблені отці, браття і сестри!
Свято Різдва Христового – це не тільки згадування давньої й особливої події. Це можливість запитати себе про те, чи ми достойні його. Чи усвідомлює сучасна людина, для чого народився Христос? Невже це свято для багатьох тільки можливість смачно поїсти і відпочити?
Але якщо ми не переживаємо Євангельські події своїм серцем, то чи достойні Різдва? Хто ближче до нас: злобний Ірод чи бідні пастушки? Чи пустили б ми сьогодні Святе сімейство у свої домівки, не знаючи, хто стукає у двері?
І щоб показати правдивий шлях простоти і смирення, народжується Господь — Спаситель та Цар світу — у вертепі поряд з худобою. Ось і головна подія — спасіння людства, що має стати прикладом для нашого життя. Життя з Богом у мирі, доброті, любові, милосерді та спокої.
Цього я і бажаю усім вірним чадам Шепетівської єпархії. Але разом з очікуванням земних радощів у цей святковий день очікуємо, насамперед, радощів небесних. «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать», – говорить нам святий апостол Петро.
Серед людей не може бути суперечок, заздрощів, сварок. Християнин — це той, хто схиляється перед волею Божою, живе за заповідями. Так жив Христос. І Своїм життям, від самого Різдва до Голгофи, Він дає приклад кожному з нас. Це найяскравіший прояв любові, послуху, доброти і смирення. І прагнення жити, наслідуючи такий приклад, вселяє в людину мир і душевний спокій. Це те, чого так не вистачає сучасному суспільству.
Нехай світло зірки з далекого Вифлеєму освітлює нам шлях до спасіння! Я бажаю усім у це велике свято з радістю прийняти у серця, сім’ї та державу нашу той Божий мир, який несе Новонароджений Месія!
Нехай Ласка небесна запанує на нашій, Богом даній, землі, нехай звільняться від зла і наповняться добром думки, слова і вчинки кожної людини! Нехай благословить та укріпить усіх Господь!
Христос народився! Славімо Його!
ЄВСЕВІЙ,
архієпископ Шепетівський і Славутський.