Саме такі слова мені захотілося мовити про судилківчанку Надію Брусакову після ближчого знайомства. Відбулося це недавно: я приїхала у справах до Судилкова і мене вкотре вразила рожева садиба у центрі, що потопає у квітах. На вулиці — кінець вересня, усе навколо починає тьмяніти, а тут радують око різноманітним цвітом безліч трояндових кущів.

Захотілося дізнатися, як вдається людям створювати таку красу, яка милує зір перехожих. Надія була за прилавком магазину «Меридіан», що поруч з її обійстям. Вона — власниця цієї торговельної точки. Жінка спочатку відмовлялась від нашої пропозиції розповісти про неї, як людину, котра має таке гарне захоплення, а потім погодилась.

Квіти для неї, як малі діти. Вона їх пестить, голубить, трепетно доглядає. Надія показала нам усі свої клумби. Ними прикрашена уся територія навколо хати, що більше нагадує невеличкий рожевий палац у стародавньому стилі – з колонами, вишуканими арками. А у садочку – безліч гіпсових скульптур, що оточені квітами різних сортів та кольорів. А Надія у цьому царстві виглядає, немов княгиня.

А все почалося з того, що чоловік, з яким Надія щасливо прожила 30 років, через певні обставини переїхав жити на свою батьківщину, до Росії. Надія знайшла порятунок від сумних думок у квітах. Ці божі чарівні рослини принесли їй спокій та повернули цікавість до життя.

Ми з Надією та її сестрою Людмилою, яка приїхала у гості з Києва, ходили прокладеними стежечками поміж квітами. Я милувалась рослинами, а жінки називали їхні сорти, назви. На великій клумбі, що перед хатою, посаджені різнокольорові лілії, між ними — іриси, левкої, ромашки, квіти, що звуться «Юка», багато сортів лілейників. Збоку росте гібіскус двох сортів – кущовий та трав’яний, кліматіс та безліч інших квітів.

Усі названі рослини уже перецвіли, наразі стоять у квітах ще кущі троянд. Надія розвела їх аж чотирьох сортів – плетючі, штабові, бордюрні та пагонкові. Вони височать, чергуючись своїми білими, рожевими, червоними голівками.

— Кожна квітка має свою красу, — каже Надія. — А моєю улюбленою є біла ромашка.

Жінка настільки закохана у цю квітку, що нею рясніють не тільки клумби, а й уся кухня. Її зображення є на кружках, склянках, облицювальній плитці. Ромашкові букети стоять тут на вікнах, столах.

У соціальних мережах серед любителів квітникарства жінка має свій псевдонім – «Ромашка». Під ним вона спілкується з однодумцями, домовляється про обмін корінням, насінням рідкісних видів рослин.

Не подумайте, що «квітникове» хобі витіснило усе у житті жінки. Вона успішно веде сімейний бізнес, поруч неї живуть двоє діток, двоє онуків, 80-річна мама, яку вона забрала із села, щоб доглядати. І у цій родині відчувається велика злагода.

Надія, окрім вміння піклуватися про ближніх, вирощувати квіти, городину, має й інші таланти. Раніше, коли була мода на в’язані речі, вона забезпечувала ними усю свою та чоловікову родину, починаючи із шкарпеток та рукавиць, закінчуючи вишуканими светрами і костюмами. Її діти зростали у різних в’язаних комбінезонах та платтячках, шапочках і шарфиках, створених ніжними маминими руками.

А скільки ікон вишила Надія, вкладаючи у них свою любов! Вони красуються на стінах кімнат, багато з них вона порадувала родичам, дітям, друзям. Тож Господь не обділив її талантами, наповнив душу умінням творити красу і дарувати її людям.

Бажаємо судилківчанці Надії Брусаковій прикрашати світ і надалі. Нехай вирощені нею квіти радують односельчан та її родину, несуть до усіх свої райдужні кольори та неповторні запахи.

Є.ЛИТВИНЧУК.