У пору щедрої осені ми вшановуємо дбайливих аграріїв, які піклуються не лише про власний добробут, а й про розвиток рідного краю. Це працьовиті, щирі, талановиті люди, завдяки їхній невтомній праці, наполегливості й витримці живе українське село, колоситься золотиста українська нива, розвивається сільське господарство. Вони і складають колектив одного з лідерів вітчизняного агробізнесу — компанії ЕПІЦЕНТР АГРО.
Вона рік у рік нарощує потужності, творить хліб і до хліба, поєднуючи мудрість, яка передається із покоління у покоління, з передовим досвідом та сучасними технологіями. Й щедрі чорноземи нашого краю за таке ставлення віддячують своєму господарю гарними врожаями.
Про цьогорічні здобутки та хід поточних осінньопольових робіт у передсвятковій розмові з керівником Північного кластеру агрохолдингу Сергієм Філюком.
— Сергію Анатолійовичу, фактично уже більше півтора року компанія ЕПІЦЕНТР АГРО веде свою діяльність на теренах Шепетівщини. Яким був для її Північного кластеру цей аграрний рік?
— На сьогоднішній день Північний кластер обробляє 24 720 гектарів земель орендодавців, які розміщені у Шепетівському районі на обширних теренах багатьох його громад, а також на Любарщині сусідньої Житомирської області.
Однозначно, кожен рік для аграріїв є важким, з них ніхто не скаже, що урожай на землі нині дається легко. На нього впливають і погодні умови, і економічна політика.
Слава Богу, що зараз є ціна на продукцію, яка покриває затрати, і ми відносно піднялися у плані врожаїв, бо дотримуємось усіх технологічних процесів. Також нині маємо хороше фінансування. Тому планка врожаїв завжди збільшується.
Зокрема, збір пшениці, у порівнянні з попереднім роком, зріс у розрахунку на гектар на дві тони. Зараз триває обмолот кукурудзи і ми також бачимо аналогічне зростання порівняно з торішніми показниками.
— Оскільки ми почали мову про рослинництво, яке є провідною галуззю компанії, то хотілося б згадати й про рекордну врожайність цьогорічних жнив…
— Так, ми зібрали на круг по 7 тонн пшениці. Закінчили й збирання соняшнику з результатом 3,6 тонни зерна на круг, що теж непогано. Зараз триває, як я говорив, обмолот кукурудзи і на сьогодні ми отримуємо по 12 тонн зерна «королеви полів» з гектара.
Ще є у нас така нішева культура як штирійські гарбузи, адже ми маємо усі потужності, щоб її переробити. Тож цього року ми її вирощували на площі 707 гектарів, завершили збирання теж з результатом вищим, порівняно з торішнім показником. Тобто цього року практично всі показники говорять про зростання віддачі від землі. І це не може не радувати наших аграріїв. І маємо надію, що так буде й надалі…
— Завдяки чому вдається досягати таких успіхів?
— Насамперед, завдяки дружному колективу з потужним професійним досвідом, випробуваним і гартованим нелегкою хліборобською працею. Отриманий урожай — це дотримання чіткої технології. Зокрема, цьогорічні результати досягнуті завдяки відпрацюванню та запровадженню моделей управління формоутворюючим ценозом посівів озимих з урахуванням усіх чинників — попередників, фонів, термінів висіву насіння, групи стиглості сорту, оптимізації норм висіву, термінів та умов відновлення весняної вегетації, норм та термінів поетапного азотного живлення посівів, поетапного збирання посівів з урахуванням технологічної стиглості культури тощо.
І звичайно для аграріїв дуже важливо дотримуватися термінів проведення агрозаходів. Тобто усе повинно робитися вчасно. А щоб того досягти має бути достатній ресурс — технічний, матеріальний, як-от добрива, засоби захисту рослин, пальне тощо.
І це завдяки правильній тактиці та стратегії компанії ЕПІЦЕНТР АГРО ми нині маємо. Словом, запроваджуючи новітні технології в аграрному виробництві, розумно та виважено поєднуємо традиційні та інноваційні інструменти в організації процесу вирощування сільгоспкультур.
— А одночасно закладається й основа майбутнього врожаю…
— Дійсно, спокою сільське господарство не відає. Перебіг робіт стихає хіба що у новорічно-різдвяну пору…
І у цю пожнивну пору, одразу ж за комбайнами, у поле зайшли плуги. Дотримуємось саме такого правила, аби досягнути максимально сприятливого обробітку грунту, його підготовки до сівби.
Тож на сьогодні посіяли 2,7 тисячі гектарів озимої пшениці, а також 400 гектарів органічної спельти. І нині ми маємо стовідсоткові сходи культур озимого клину. А це вже серйозна заявка на майбутній урожай, який, сподіваємось, буде гідний наших старань.
— Ще хотілося б відзначити й таку галузь як тваринництво. Адже Хмельниччина нині в Україні є практично в авангарді й за кількістю поголів’я, і надоїв. Тож, думається, у її молочних ріках є потужний струмінь продукції тваринників ЕПІЦЕНТР АГРО, а відтак, і молочнотоварних комплексів Північного кластеру агрохолдингу?
— Безумовно, заслуговує уваги ще один великий сегмент діяльності — тваринництво. Адже ми маємо два потужних комплекси — у Лотівці та Великій Медведівці. На даний час утримуємо 1596 голів високопродуктивного дійного стада, а загальна кількість великої рогатої худоби, що сконцентрована у комплексах, нараховує 3 200 голів.
До речі, надої молока ми теж збільшили. У порівнянні з попереднім роком, коли отримували 18 літрів на дійну корову, цьогоріч уже вийшли на показник 25 літрів молока. І це суттєве зростання.
Чому? Тому що підійшли до тваринництва більш делікатно, під іншим кутом, модернізуючи напрямок. Зараз працюємо над підбором племінної худоби. Перевагу надаємо джерсійській та голштинській породам великої рогатої худоби, які відомі своїм жирним молоком і продуктивністю. Вони поширені у Великобританії, США, Канаді, Австралії, Данії, Франції та інших країнах.
До слова, рекордна жирність надоїв була зафіксована саме у джерсійських корів. Така якість молока відмінно підходить для отримання вершків, сметани і масла, виробництва сирів. Характерною особливістю цих корів є невибагливість до кормів та мале їхнє споживання. Але раціон все-таки важливий. І наші висококваліфіковані фахівці стежать за «меню» у годівлі худоби, за їхнім здоров’ям.
Плануємо побудувати на базі Лотівського комплексу нову доїльну залу. А ще здійснити реконструкцію двох приміщень, удосконалити та привести їх у відповідність до «європейського» рівня, з відповідним технологічним забезпеченням та умовами. Одне з них, на 600 голів у Великій Медведівці, завершимо уже цього року.
Наше завдання — зробити тваринництво високопродуктивним напрямком, підвищити його ефективність, покращити умови утримання поголів’я та якість м’ясо-молочної продукції. Працюємо за такими принципами та правилами, аби забезпечити якісною продукцією українських споживачів.
— Повернімося до рослинництва, а точніше — до збереження збіжжя…
— На території діяльності нашого кластеру діють два елеватори — у Шепетівці, з обсягом зберігання 45 тисяч тонн зерна (колишня реалбаза), і у Славуті, з обсягом зберігання 50 тисяч тонн зерна.
Звичайно, ці елеватори старенькі, а збіжжя щороку більшає. Тому власники агрохолдингу ухвалили рішення про будівництво двох сучасних елеваторів: у м. Шепетівці (потужністю 120 тисяч тонн) та у с.Чотирбоках (потужністю 60 тисяч тонн).
Наразі георозвідувальні роботи на фінальному етапі, завезено близько 70 відсотків обладнання. Будівництво розпочнеться ще цього року, а завершити плануємо до збору пізніх культур наступного року. Щоб бути готовими до прийому їхнього врожаю, зокрема кукурудзи, яка займає у нас 70 відсотків посівних площ.
Наявність власних елеваторних підприємств дозволяє здійснювати якісну доробку зерна та реалізовувати свою сільськогосподарську продукцію протягом усього року. Це значно зменшує негативний вплив на ціни та нівелює ризики, пов’язані з фізичною втратою та пошкодженням врожаю.
Розвиваємо і насінництво. Маємо, як ви знаєте, свій насіннєвий завод у с. Лотівці. Це найпотужніше підприємство у Західній Україні з виробництва високоякісного насіння сільгоспкультур вітчизняної та іноземної селекції. Сучасні технології та устаткування забезпечують оптимальні характеристики готового продукту з високим рівнем доробки. Доробка насіння власними силами дає змогу розміщувати у насінницьких сівозмінах сорти високих репродукцій, розмножувати, надавати послуги з дорощування й доведення посівних партій до стандартних і європейських вимог. Продукція насіннєвого заводу користується великим попитом серед українських та європейських компаній.
На сьогодні підписано контракти з сімома компаніями, які зацікавлені у вирощуванні насіннєвого матеріалу пшениці. Також цього року ми, згідно з угодами з компаніями «Bayer/Dekalb» та «Corteva Agriscince (Pioneer)» на площі 77 гектарів успішно виростили насіння гібридної кукурудзи.
А ще у планах на 2022 рік — будівництво зрошувальної системи біля с. Коськова площею 117 гектарів для вирощування гібридної кукурудзи. Уже проведено й тендер на обладнання, до речі, з українським виробником — заводом «Фрегат». Розпочнемо будівництво цієї системи ще цього року, після звільнення площі від урожаю.
Плануємо й дообладнання насіннєвого заводу для переробки і виробництва насіння гібридної кукурудзи.
— Тобто запроваджуються інновації, нові технології…
— Точніше, не стоїмо на місці. Життя триває й аграрна галузь динамічно розвивається. Тому ми теж не можемо зволікати. Адже бачимо зміни клімату, тому треба пристосовуватись до тих умов, які є сьогодні. Уже зараз необхідно підбирати і технічний потенціал, і перспективні гібриди сільгоспкультур, які зможуть дати максимальні урожаї.
І, звісно ж, щоб чогось досягти, потрібно вкладати інвестиції у технічну базу, адже вона потребує постійного оновлення, у заміну технічних засобів. Торік ми закупили п’ять тракторів марки «Fendt-936», обприскувач «John Deere-4730», п’ять сівалок високоточного висіву «Horsch Maestro». У середньому інвестиції у технічну базу щороку у нас сягають 1,5 мільйона доларів. І на майбутній, 2022 рік по Північному кластеру теж закладені інвестиції на оновлення технічного парку на півтора мільйона доларів.
— Сергію Анатолійовичу, які маркери вашої соціальної політики? Адже, як відомо, компанія приділяє їй особливу увагу?
— Агрохолдинг співпрацює із власниками земельних ділянок на принципах справедливості, чесності та відкритості. Ми пропонуємо пайовикам найкращі умови та вибудовуємо міцні ділові стосунки. Можна сказати, що дії компанії створюють конкурентне середовище на ринку сільськогосподарських земель, а умови роботи з орендодавцями постійно поліпшу ються.
Для нас надважливою є прозора співпраця: мають бути укладені та зареєстровані договори оренди, оформлено офіційну орендну плату. Саме така політика запроваджується та підтримується у нашому кластері.
Варто додати, що ми укладаємо з головами територіальних громад угоди про соціальне партнерство і щороку актуалізуємо їхній зміст.
Також підтримуємо тісні зв’язки з власниками земельних ділянок, і тут їм треба віддати належне. Адже на теренах громад проживають наші пайовики — основні партнери нашого агробізнесу, тому ми завжди йдемо їм назустріч. І залежно від того, скільки орендодавців розміщено на теренах тієї чи іншої територіальної громади, ми виплачуємо по 200 гривень за гектар додатково у громадський бюджет. А це є суттєвою підмогою для розвитку сільської території. Загалом нині сума складає 5 мільйонів 100 тисяч гривень на рік.
Крім того, торік було збільшено орендну плату на 2 відсотки від нормативно-грошової оцінки. Тож із цьогорічних 12 відсотків вона у наступному році зросте до 14 відсотків. До того ж зберігаються усі додаткові пільги, які ми щороку забезпечуємо для пільговиків. Це і виплати на оранку городів, на поховання або народження, на свята, загалом перелік пільг доволі великий…
Підтримка пайовиків постійно зростає, тож дані цифри ще не остаточні. Адже бізнес на місці не стоїть і пайовик завжди буде у центрі уваги. Але зазначу, що ми ніколи не платитимемо йому менше, ніж наші конкуренти. Бо головна мета — зберегти довіру володарів українських багатств. Тож і розрахунок має бути вчасним, до кінця року всі виплати будуть завершені.
— Власне, це в унісон з кредо компанії, яке свідчить про ефективність, відповідальність, професійність, згуртованість, компетентність колективу…
— Дійсно, головне на землі — люди, бо все залежить від працівників. Тому необхідно віддати їм належне і першочергово подякувати за добросовісну роботу.
Тож від власників компанії ЕПІЦЕНТР АГРО Олександра Володимировича й Галини Федорівни Герег та від себе особисто хочу привітати працівників агрохолдингу, наших пайовиків та усіх краян з хліборобським святом.
Насамперед, хочу сказати «спасибі» усім, хто, не покладаючи рук, із щирим запалом та невтомною енергією користується, володарює та оберігає наші національні багатства:
за надію, яку даруєте своєю наполегливістю,
за рішучість, з якою беретесь до роботи,
за силу, якою володієте,
за натхнення, яким заряджаєте,
за рукотворні дива під безкрайнім небом,
за любов до нашої рідної землі!
Нехай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ниви, втілюються у життя плани, задуми та сподівання, а кожна родина живе у затишку, щасті та благополуччі! Земний уклін та велика шана працівникам сільського господарства!
— Дякую Вам за розмову.
Володимир НИТКА.
