Аварійний вихід був на замку. У коледжі відсутня пожежна сигналізація
Усіх небайдужих українців стривожила смертельна пожежа у коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу м. Одеси. Вогонь спалахнув на третьому поверсі будівлі і швидко охопив 4000 квадратних метрів площі. Рятувальникам вдалось евакуювати близько 40 осіб. Загалом внаслідок пожежі загинуло 16 осіб, а 30 постраждало.
Поліція розглядає кілька версій пожежі у коледжі. Та скільки б їх не було, виникає одне головне запитання: чому студенти, викладачі не змогли вибратися з пекельного вогню? Остаточну відповідь дадуть слідчі, які розслідують факт виникнення пожежі у навчальному закладі.
Журналісти нашого видання звернулися до місцевої студентської молоді із запитаннями про знання протипожежної безпеки.
Навчальні заклади професійної освіти розташовані у нас майже поруч – на проспекті Миру. Тож не складно було їх обійти та поспілкуватися з хлопцями і дівчатами, які навчаються там.
При вході до професійного ліцею ми розмовляли з третьокурсником Сергієм, який навчається на зварника, та Ігорем, який другий рік освоює професію столяра. Хлопці чули про трагедію в Одесі і назвали свою причину пожежі. На їхню думку, це старе приміщення і старий електродріт, що закоротив.
Знають юнаки, де розташовані аварійні виходи у навчальному корпусі ліцею. Також додали про регулярні заняття з протипожежної безпеки. Запевнили, що гуртожиток та аудиторії добре опалюються, тож немає потреби використовувати електрообігрівачі, які часто є причиною займання.
А от у коледжі ПДАТУ, що поруч, інша ситуація. Обидва гуртожитки зачинені, у них ніхто не проживає. Студенти сидять на лекціях в аудиторіях, одягнуті у верхньому одязі, кажуть, що холодно.
— Гуртожитки зачинено через нестачу коштів на їхнє утримання. Навчальний корпус обігрівається централізовано Шепетівським підприємством теплових мереж, тому це не наша вина, — говорить очільниця навчального закладу Валентина Дмитрик.
Щодо протипожежної безпеки, то директорка запевнила, що рік тому місцевий відділ ДСНС перевіряв заклад. Серйозних зауважень у цьому плані у них не було. У навчальному приміщенні коледжу є аж п’ять аварійних виходів, втім відсутня пожежна сигналізація. На її облаштування потрібно 300 тисяч гривень, та державний заклад досі не отримав на це коштів.
До речі, одну одеську школу через відсутність пожежної сигналізації на днях закрили, а учнів відправили на вимушені канікули.
Правда, через трагічні події в Одесі, у Шепетівському коледжі ПДАТУ винесли розпорядження про посилення протипожежного і техногенного захисту та попередження надзвичайних ситуацій. Згідно з ним з працівниками та студентами коледжу будуть проведені додаткові інструктажі, перевірки знань з пожежної безпеки у чергових навчального корпусу, заборонено експлуатацію нагрівальних приладів.
Через дорогу від цього закладу знаходиться Шепетівське медичне училище. Воно найчисельніше у місті за кількістю студентів. Тому й протипожежні заходи тут мають бути неабиякі. Всі студенти-медики, з якими ми спілкувались на вулиці, у фойє, знали, у якому напрямку треба рухатися до аварійних виходів, як користуватися вогнегасниками. Обізнана у цьому питанні була і вахтер училища.
Загалом нам сподобався рівень знань майбутніх медиків про протипожежний захист. Хоча наше опитування студентів чомусь критично сприйняли відповідальні працівники училища.
З дозволу директорки ми пройшлися коридорами, аудиторіями закладу із завгоспом. Відзначимо, що обладнання щодо протипожежної безпеки тут у належному стані. Але один аварійний вихід, до якого ми підійшли, був зачинений на ключ.
Хоча, як наголошують фахівці, під час уроків, пар, коли у навчальному корпусі перебувають студенти, усі аварійні виходи мають бути відчинені. Адже ніхто не знає, що і коли може трапитися. І при паніці, сильному задимленні навряд чи хтось відразу знайде ключ від дверей, який висить біля них на цвяшку.
Директорку Одеського коледжу звинувачують у тому, що не забезпечила порятунок студентів й викладачів, бо не було пожежної сигналізації. Тепер вона перебуває під домашнім арештом, проти неї порушено кримінальне провадження за службове недбальство.
І ще одне. Більшість приїжджих студентів чомусь не проживають в існуючих гуртожитках, а винаймають житло. Хоча у гуртожитках безпечніше, у них хоча б передбачені засоби протипожежної безпеки. У житлових багатоповерхівках, де частіше квартирують студенти, немає жодного вогнегасника.
А аварійні виходи, якщо й існують, то спритні мешканці використовують їх на свій розсуд. До прикладу, у дев’ятиповерхівці, що поруч із медучилищем, на маршруті аварійної евакуації дехто облаштував навіть балкони закритого типу.
Після одеської трагедії місцеві рятувальники отримали наказ провести масштабні перевірки усіх освітніх закладів Шепетівщини і уже розпочали їх. Їхні приписи щодо порушень протипожежної безпеки будуть значно суворішими за попередні, бо одеська трагедія не повинна більше повторитися у жодному населеному пункті України. Страшно усвідомлювати, що сьогодні, у час високих технологій, у вогні живцем згоріли люди.
Редакція глибоко співчуває родинам загиблих на пожежі людей. Сподіваємось, що всі, від кого залежить безпека дітей, учнів, студентів, зроблять належні висновки з цієї жахливої трагедії.
Р. S. Ми нагадаємо поради експертів з питань безпеки, як урятуватися з палаючої пастки. Вони радять при займанні одразу телефонувати на номер «101», бо система сповіщення може й не спрацювати.
Дим від вогню легший за повітря, він піднімається вгору. Тому потрібно зігнутися, прикласти до обличчя мокру тканину, аби не отруїтися продуктами горіння.
У багатоповерхівках при пожежі не варто користуватися ліфтом, бо можна опинитися у пастці через вимкнення електроживлення.
Вікна можна відчинити, коли немає протягів. В іншому разі горіння пришвидшується. Вистрибувати можна з вікон першого чи другого поверхів. З іншої висоти небезпечно, бо можна серйозно травмуватися.
А взагалі, усім громадянам радимо бути обізнаними з питань протипожежної безпеки. Адже під час пожежі важлива найменша дрібниця.
Підготувала Євгена ЛИТВИНЧУК.