Як правило, у всьому цивілізованому світі заведено відзначати річниці населених пунктів, виходячи з дати найпершої згадки про них у історичних документах.

Двадцять восьмого березня 2019 року Шепетівська міська рада перенесла святкування Дня міста з останньої неділі вересня на другу неділю червня, «беручи до уваги Інвентар Заславського повіту від 12 червня 1631 року та рішення Шепетівського окрвиконкому від 12 червня 1923 року».

Втім, коли проаналізувати історичні джерела, то є більш ранні згадки про існування поселення під назвою Шепетівка. Наприклад – наприкінці XVI століття.

 

Так, у донесенні возного Кременецького повіту Стефана Покощевського (1594 рік) Шепетівка чітко називається селом: «Возний доносить, між іншим, що раніше у справі крадіжки різних речей у млині, який знаходиться у селі Шепетівці, громада цього села вчинила слідство, а відтак прибула до дому Ласка у Скалині». Цей документ — про слідство з приводу пограбування підручними пана Філона Ляска з Красносільського маєтку (с. Скалин) «різних речей» у млині с. Шепетівки — датований першим вересня 1594 року.

Вперше згадане джерело зацитували упорядники «Архіву Південно-Західної Росії» (Київ, 1876 рік, частина 6, том 1, стор. 241–243). У кінці додатку до цього тому також був надрукований покажчик імен та географічних назв, які зустрічаються у томі № 1 та додатку до нього. Автор покажчика, видатний історик, етнограф і журналіст Іван Новицький, подає у ньому Шепетівку як «село у Кременецькому повіті» (див. ілюстрацію).

Загалом тоді, наприкінці XVI століття, Шепетівка нічим не відрізнялась від поліських поселень, які входили до володінь князя Івана Заславського. Так, від 1594 року селом володіє управитель Заславського — Андрій Ждярський. Оскільки тоді, у 1590-х роках, проводилося окатоличення населення, князь Заславський також приймає католицьку віру і за станом на 1594-й уже величає себе Янушем Заславським.

Маловідомий факт – від 1634 року Шепетівкою володіє єврей-управитель Абль Пошковський. Ось такі склалися реалії на 15-й рік після надання їй Магдебурзького права (хоча тексту відповідного привілею досі не знайдено і, напевно, не знайдуть).

Таким чином, нам видається логічним, що 1994 року, на честь 400-річчя першої чіткої згадки в історичних документах про поселення під назвою Шепетівка, у місті відкрили символічний пам’ятний знак, споруджений із граніту.

Підготував

Володимир КОВАЛЬЧУК.