10 серпня 1918 року українська газета «Відродження» описувала проблеми на нещодавно побудованій Подільській залізниці, «складовою» якої був Шепетівський залізничний вузол. Через воєнне лихоліття (тривала Перша світова війна) не вистачало усього необхідного для обслуговування паровозів, тож існувала загроза зупинки рухомого складу. «Становище на залізниці дуже погане за відсутністю змазки, через що вчора, на участкові Коростень – Жлобін і до Шепетовкі товарного руху не було, що загальмувало підборку службових дров по лінії, котрих мається 49 вагонів на участку Шепетівка – Ларга. Рух поки що підтримується, позаяк там ще змазки хватить на 2 доби. Паливом вся залізниця забезпечена на 5 доб. Затриманих вагонів у Гречанах для Правобережної – 127, у Шепетівці – 53. Пасажирний рух провадиться по всій лінії в повній силі. Посадки та висадки військ і біженців не було, страйк по всій залізниці вже ліквідовано і всі служаці приступили до праці», – конкретизувалося у часописі «Відродження».

4 серпня 1919 року війська Дієвої армії Української Народної Республіки вступили до Старокостянтинова, відтіснивши більшовиків на північ від міста. За три дні ІІ-му Галицькому корпусу надійшло розпорядження наступати на Гриців. Проте 10 серпня частини ІІ-го Галицького корпусу з причин нестачі набоїв відступили за р. Случ, залишивши Старокостянтинів. Проте наступного дня Головний Отаман військ УНР Симон Петлюра підсилив ІІ Галицький корпус корпусом Січових стрільців і наказав обом підрозділам «штурмувати» більшовиків на північному заході від Старокостянтинова. 12 серпня їм наказано «взяти» містечко Шепетівку. На виконання цієї вказівки 14 серпня о 8-й годині 15 хв. ранку частини ІІ-го Галицького корпусу знову вступають до Старокостянтинова, а наступного дня – займають села Велика Медведівка та Білокриниччя теперішнього Шепетівського району.

9 серпня 1919 року майбутній український радянський письменник Микола Островський пішов на фронт червоноармійцем-добровольцем.

2 серпня 1939 року наше видання писало,що на Всесоюзній виставці досягнень у галузі сільського господарства демонструють свої здобутки делегації кількох колгоспів Шепетівщини. Йшлося про представників таких колективних господарств: ім. ОГПУ (с. Сягрів), ім. Куйбишева (с. Красносілка), ім. Ворошилова (с. Лозичне), ім. Островського (с. Коса Рішнівка), «Червоний прапор» (с. Жолудки), «Комунар» (с. Пашуки), «Шлях до комуни» (с. Білокриниччя), «Більшовицька правда» (м. Шепетівка). Делегували до Москви тоді також і завідувача Шепетівською районною ветеринарною лікарнею Ісаака Вайнтрауба, бо фахівці цього закладу «загасили» нещодавній спалах захворюваності тварин у краї. Загалом виставка досягнень діяла до 15 жовтня 1939 року. «Рекорди» наших аграрних товаровиробників показували у павільйоні «Україна».

3 серпня 1950 року дописувач «Шляху Жовтня» Г. Фомін анонсував початок роботи маслозаводу в Шепетівці, який було «обладнано найновішими машинами і апаратурою». Цікаво, що підприємство такого профілю в Шепетівці працювало ще до радянсько-німецької війни, у 1930-х роках.

5 серпня 1956 року наша газета повідомила про славну перемогу залізничників-футболістів Шепетівки. Команда «Локомотив» виграла кубок Південно-Західної залізниці з гри у футбол. Зокрема, її учасниками були: Василь Архипов, Борис Чехонюк, Анатолій Дашковський, Леонід Лисенко, Сергій Косик, Михайло Герасимчук. Більшість гравців працювала у паровозному депо машиністами, їхніми помічниками та кочегарами. Капітан футбольної команди «Локомотив» Казимир Якубовський трудився машиністом.

2 серпня 1960 року липкий папір «для виловлення мух» у Шепетівці продавався лише у аптеках і вважався страшенним дефіцитом. Крім цього засобу проти комах, користувалися підвищеним попитом, а відтак продавалися «з-під поли» в аптечних закладах, а ще магазинах змішторгу, райспоживспілки, відділу робітничого постачання термометри, «мозольна рідина», скляні ковпаки для гасових ламп, запасні частини до примусів і керогазів, алюмінієві пательні з ручками, інші дрібні речі.

У першій половині серпня 2000 року середня заробітна плата на Шепетівщині по промисловості складала 115 гривень на місяць.

Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.