12 грудня 1925 року наше видання, яке називалося «Шлях Жовтня», розкритикувало перших радянських комсомольців у селі Жолудки тодішнього Судилківського району.«Комсомольці п’ють і частенько ходять до церкви. Треба Судилківському райкому партії звернути увагу на цей осередок», – зауважив дописувач газети, сількор «Квітка».
11 грудня 1906 року всеукраїнська газета «Кіевлянинъ» повідомила, що у Шепетівці невідомі вбили «городового» Бочкарова, а самі з місця вчинення злочину зникли. В ті часи городовими називали осіб, котрі служили у поліції Російської імперії за вільним наймом і не користувалися правами державної служби.
10 грудня 1917 року часопис «Нова Рада» анонсував можливе прибуття більшовиків до нашого містечка: «Большевики наказали осібній армії негайно послати полк для захвату ст. Шепетовка. Усім частинам запропоновано не одпускати українців ні в якому разі, арештовувати ради з усім майном та артилерією і рушати на західний фронт». Однак, уже через три дні, 13 грудня, ця саме газета повідомила про роззброєння українським військом «большевиків, які стояли в районі Здолбунова та Шепетовки». Тоді в них воно захопило понад 100 тисяч рушниць, 500 кулеметів і 105 гармат. «Увесь Витебський полк капітулював перед українцями і його одправили у Росію», – наголосило видання.
15 грудня 1922 року влада УСРР «організувала»у кількох своїх провідних газетах, що видавалися в Харкові,друк «листів» від 136-ти бувших учасників Армії Української Народної Республіки. Останні повернулися з Польщі, де перебували після того, як їхні підрозділи зазнали поразки у війні з більшовицькою Росією. В цих вигаданих чи написаних під тиском більшовицьких пропагандистів «листах» колишні УНР-івці «нарікали» на те, що в Польщі їхніх соратників, котрі теж бажають повернутися додому, залякують, мовляв «у Шепетівці чи Києві будете розстріляні».
12 грудня 1924 року читачі харківської газети «Украинский экономист» довідалися, що Шепетівку включено до списку міст Волинської губернії.
15 грудня 1929 року Наркомзем СРСР відзвітувався, що із 13-ти районів тодішньої Шепетівської округи у 2-х кількість «колективізованого» населення менша, ніж 15%, в 6-ти районах колективізація сільського господарства охопила 15–30% населення, а в 5-ти районах вона «зачепила» від 50% до 70% населення.
12 грудня 1963 року у«Шляхом Жовтня» повідомлялося про здобутки меблевиків нашого райцентру (вони спеціалізувалися на виготовленні кухонних столів, диванів, книжкових шаф). Також автор статті зробив «екскурс» у недалеку їхню історію, нагадавши, що «минулої осені Шепетівський деревообробний комбінат, дві хмельницькі меблеві фабрики, Кам’янець-Подільська меблева фабрика, Ізяславський деревообробний комбінат, Старокостянтинівський промкомбінат об’єднались, утворивши Хмельницьке виробниче об’єднання деревообробних підприємств «Авангард». При цьому комбінат у Шепетівці став головним підприємством «Авангарду».
14–15 грудня 1967 року в Шепетівці розпочалися заходи з нагоди прийдешніх новорічних свят. На так званому колгоспному базарі 14 грудня зашумів щоденний передноворічний ярмарок. Комбінат громадського харчування оголосив у всіх своїх закладах з 15 до 25 грудня «декаду української кухні, присвячену 50-річчю Радянської України». А дирекція Комбінату побутового обслуговування відкрила при «Будинку побуту» (в щойно зведеній двоповерховій споруді біля ринку) салон зі «зразками та напівфабрикатами швейних виробів» і меблів, які можна було придбати.
5 грудня 1979 року читачі «Шляхом Жовтня» прочитали в свіжому випуску газети, що у міському Будинку культури відбулася «традиційна демонстрація моделей одягу осінньо-зимового сезону». Модельєри та закрійники місцевої фабрики індпошиття та ремонту одягу і взуття представили там більше 50 виробів жіночого, чоловічого та дитячого одягу. На цей показ мод відвідувачі відреагували бурхливими оплесками, а у шепетівських «фабрикантів» побільшало замовлень.
14 грудня 1985 року наша газета написала про відкриття на проспекті Леніна (нині – проспект Миру) нового магазину «Кооператор». Заклад торгівлі працював за принципом самообслуговування. Покупцям цей магазин швидко сподобався, тож його працівники уже з перших місяців не мали проблем із виконанням плану товарообороту. Продавцями тоді працювали Ганна Шпак, Зінаїда Супрун, Зінаїда Ширяєва, а завідувачем була Неля Пристайчук. Нині в будівлі «Кооператора» розташовуються супермаркет «Наш край» і аптека.
Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.