3 грудня 1919 року газета «Рейхпост» повідомила про переговори щодо територіальних меж Української Народної Республіки. Їх, за погодженням із країнами Антанти, вели Головний отаман УНР Петлюра та начальник Польської держави Пілсудський.

«Поки що йдеться про Україну, складену з двох губерній: Волинської та Подільської», – констатувало видання.

Шепетівка тоді була складовою Волинської губернії.

Хоча наступного, 1920 року, українські дипломати в Парижі лобіювали необхідність розширення майбутньої незалежної Української держави (див. схему), історія таки «пішла » в іншому напрямку, не на користь УНР.

Адже далі, вже у перші роки 20-х, більшість українських земель захоплять більшовики.

4 грудня 1888 року на Київщині народився Сава Піщаленко. З кінця березня до 25 жовтня 1919-го служив командиром 3-го Січового полку Армії УНР, чисельність якого досягала 800 – 900 багнетів. 17 серпня 1919 р. військові цього полку (складова 11-ї піхотної дивізії армійської групи Дієвої армії Української Народної Республіки) вступили в Шепетівку, відтіснивши звідси більшовиків. Час загибелі чи смерті Сави Мусійовича невідомий. За одними відомостями – помер від тифу, за іншими – перейшов на бік Збройних Сил Півдня Росії (до білогвардійців).

9 грудня 1925 року наша газета, яка тоді називалася «Шлях Жовтня», розповіла про діяльність так званої Шепетівської індустріальної Профшколи. Там навчалися майбутні ковалі, слюсарі, токарі, «електромонтьори», «налютчики», «механіки до двигунів внутрішного згорання». Кореспондент газети акцентував, що приміщення навчального закладу освітлюється «своєю електрикою». Також того дня у «Шляху Жовтня» оповідалося про місцеву майстерню шевців, яка входила до «спілки Шкірників міста Шепетівки», а також роботу «Шепетівського пункта Проскурівської комори Укршкіртреста». 

15 грудня 1937 року стало останнім у житті 30-річного уродженця с. Городища на Шепетівщині Миколи Наконечного. Згідно протоколу № 554 члени Трійки УНКВС у Київській області постановили Миколу Захаровича розстріляти. Підстава розстрілу – наказ НКВД № 00485 від 11 серпня. Цей документ унормував масштабну репресивну акцію, розгорнуту проти польського населення України в 1937 – 1938 роках.

15 грудня 1950 рокув Шепетівці після капітального ремонту відновив роботу кінотеатр ім. М.Островського. З цієї нагоди влаштовано прем’єру історичного художнього фільму болгарського режисера Бориса Борозанова «Втеча з неволі» (оригінальна назва – «Калин Орелът»). Дія фільму розгортається у 1893 році, під час боротьби болгар за незалежність від Османської імперії. Кіно демонструвалося «новою апаратурою» чотири рази: о 16, 18, 20 та 21.30 год. 

5 грудня 2000 року кореспондент «Шепетівського вісника» Володимир Нитка нагадав читачам про цікаву історію школи у селі Новичах. Її було засновано 1929-го, на місці забудов пана Бардецького. Пожежа 1996 року знищила один із навчальних корпусів майже повністю. За станом на 2000-й до Новицької школи ходило 90 учнів. Від 10 серпня 2018 року Новицький НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів» змінив свій статус на початкову школу.

10 грудня 2012 року підприємство з виробництва цегли у с. Михайлючка Шепетівського району змінило свою назву на «ПАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів». Історія цього підприємства почалася 90 років тому, 1929-го. Тоді в Михайлючці збудували так званий Майдан-Вильський шамотний завод. До його складу входили: кар’єри відкритої добичі «Вербицький» і «Старий ліс», массо-заготівельне відділення з бігуннами мокрого помолу та стрічковим пресом, 6 сушильних тунелів і камер, кільцева піч на 18 камер з довжиною каналу 130 м, яка опалювалася твердим паливом.

Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.