3 липня 1983 року на шпальті нашої газети вийшла замітка «Щодня на сінокосі». Як зазначив її автор М.Харчишин, Шепетівська районна лікарня має завдання — заготовити 350 тонн зеленої маси. Кожне відділення отримало норму та за графіком виїжджало до сіл Пліщина й Плесни і скошувало там, у важкодоступних для техніки місцях, травостій. Ці корми працівники райлікарні заготовляли для підшефного колгоспу «Більшовик». «Першими викосили доведену кількість зелені працівники травматологічного відділення», – уточнив дописувач.

10 липня 1913 року у Російській імперії зашепетівським цукроваром Йосифом Потоцьким був визнаний «Антонінський заповідний маєток», куди увійшли маєтності «при містечку Шепетівка» та селах Жилинці, Орлинці, Плесна, Климентовичі, Чотирбоки, Ленківці, Вербівці, Мокіївці, Білопіль й низці інших сіл теперішніх Ізяславського, Славутського, Красилівського, Старокостянтинівського районів.

У першій половині липня 1924 року мешканці Шепетівської округи Волинської губернії, котрі спрямували свої грошові внески на «побудову авіаескадрильї Ілліча», звернулися з пропозицією надати кошти на цю справу до таких шепетівчан: орендаря парового млина Едельштейна, завідувача швейною майстернею Хосіда, представника «Волиньбуду» у Шепетівці Резнікова, лікарів Селіського і Фішмана, зубного лікаря Табаки, працівника «народного суду» Медзельського, лісника Бергара, низки інших мешканців містечка. Збором грошей по усьому СРСР займалося Товариство друзів повітряного флоту. За них будувалися літаки, після чого ними комплектували загони «ескадрильї Ілліча» – складову військової авіації країни.

2 липня 1924 року представник так званої Шепетівської державної друкарні Д.Фонфейн поділився з читачами газети «Волынский пролетарий» приємною новиною: друкарні вдалося взяти в оренду для своїх працівників другий житловий будинок. Оскільки він не мав вікон, дверей і даху, друкарня «вибила» у місцевих органів радянської влади кошти на його ремонт. Працівники закладу допомагали ремонтникам приводити споруду до ладу, для чого раз на тиждень виходили на «недільники».

12 липня 1925 року мелітопольська газета «Думка» написала, щопершою лінією елетропередач з Ізяслава до Шепетівки подано електрострум. У Ізяславі електрику продукувала міні-гідроелектростанція на річці Горинь. Усі підготовчі роботи виконав так званий Київський електротрест.

13 липня 1965 року газета «Шляхом Жовтня» описала найбільш показові «подвиги» тодішніх шепетівських п’яничок. Так, один чоловік, перебуваючи у нетверезому стані, облив бензином будинок зсередини, де мешкала його сім’я. На щастя, пожежна команда прибула своєчасно і відвернула лихо. За цей вчинок чоловіка було засуджено до двох з половиною років позбавлення волі.

А от робітник м’ясокомбінату, котрий теж часто зазирав у чарку, вчинив вигадливіше. Одного разу він з’явився опівночі до міського відділу міліції і заявив, що його щойно пограбували якісь невідомі злочинці. Вони нібито вдарили його в обличчя й забрали 30 карбованців грошей та наручний годинник.

Насправді ж виявилося, що ніякі грабіжники на чоловіка не нападали. Гроші він пропив з такими ж пияками, як і сам, годинник заховав у підкладку піджака, а синяк під оком йому «наклали» його ж «друзі по чарці».  

5 липня 1979 року із залізничних колій Судилківського камене-щебеневого заводу було відвантажено 200 квадратних метрів облицювальних виробів для будівництва мосту через річку Олекма у районі станції Чара-Тинда Байкало-Амурської магістралі. Замовлення будівників БАМу судилківські каменярі виконали з випередженням графіка. До кінця липня вони планували відвантажити ще стільки ж облицювальних виробів.

10 липня 1985 року наш часопис писав, як у Шепетівці, яка тоді славилася численними квітковими клумбами, звідти їх цупили. Так, в одну з темних ночей нарвав троянд на клумбі біля будинку культури полірувальник заводу тракторних втулок. За це йому «впаяли» штраф у розмірі сто карбованців (для «бюджетників» – майже місячна зарплата).

Також 121 піон зірвав на міському кладовищі вантажник заводу металовиробів. Загалом за кожну зірвану квітку у ті часи треба було заплатити по 4 карбованці, а також штраф у трикратному розмірі її вартості.

На початку липня 2001 року завершилися фінальні змагання на кубок Шепетівського району з футболу серед сільських команд. Вони проходили на стадіоні у с. Михайлючці. У півфіналі футболісти із с. Коськова завдали поразки судилківчанам – 3:2, а у фіналі здобули перемогу над господарями поля з рахунком 3:1.

Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.