12 серпня 1900 року газета «Кіевлянинъ» надрукувала звіт про засідання у м. Заславі (центр повіту Волинської губернії, до якого входило містечко Шепетівка) представництва так званого Комітету опіки за народною тверезістю. Цей захід пройшов у залі військової присутності Заслава. Як розповіли доповідачі, за останні чотири роки у повіті місцева філія комітету відкрила 20 «чайних-читалень», з яких дві – у будинках, зведених за свій кошт. Упродовж 1900-го для усіх чайних-читалень на Заславщині вона ж передплатила 125 примірників газет і журналів. Під час засідання одна з активісток, на прізвище Седличек, запропонувала запровадити у чайних-читальнях додаткову послугу – продаж поштових марок. Після закінчення заходу голова місцевого комітету запросив присутніх до Заславської амбулаторії на урочисте відкриття «ліжка для алкоголіків». До речі, 1 серпня чайна-читальня з’явилася й у с. Городище неподалік Шепетівки, поблизу монастиря, який у газеті проходить як «жіночий дівочий».
8 серпня 1923 року в газеті «Селянська біднота» подано опис діяльності селян, котрі виступали проти нещодавно запровадженої радянської влади у Грицівському районі (нині це терени Грицівської ОТГ). Серед «невеличких уголовних банд», які, як брехав часопис, заходять на українські терени з Польщі, виділялася група «Гордія». Викорінити її місцева влада доручила комітетам незаможних селян і сільським загонам самооборони. Під час цього заодно було спіймано кількох конокрадів.
9 серпня 1925 року, за інформацією часопису «Радянське село», у Шепетівській окрузі очікувалася поява трьох польських, трьох німецьких і двох чеських національних сільських рад. Загалом в тодішній Волинській губернії (до якої входила Шепетівка) планувалося створення сорока сільських рад різних національностей.
13 серпня 1942 року газета німецько-нацистських окупантів «Нова Шепетівщина» хвалила учнів міської школи № 1 й школи села Савичі за допомогу Третьому Рейху. Справа у тому, що вони до 30 липня заготовили 480 кг «лікарських рослин» і 491 кг «лікарських ягід».
15 серпня 1943 року старокостянтинівський часопис «Нове життя» зазначив про початок кредитування Шепетівським віртшафтсбанком осіб, котрі бажали придбати лошат чи телят. Банківська установа німецько-нацистських окупантів надавала охочим повну суму коштів, необхідних для закупівлі худоби. Кредит треба було погасити за 2 роки.
9 серпня 1968 року дописувач «Шляхом Жовтня» назвав «Городищенську дачу» Климентовицького лісництва «своєрідним живим навчальним посібником з біології». Адже щороку туди водили на екскурсії школярів із Городища, Серединець, Лозичного, Красносілки, Пашуків. Там дітей знайомили із найрізноманітнішими породами дерев і кущів, яких загалом налічувалося до чотирьох десятків. А ще водили алеями амурських і грецьких горіхів, коркових дерев. До того ж, на Городищенській дачі жило понад 20 видів птахів, а ще косулі, зайці, лисиці, куниці, їжаки. Вік кількох дубів-«старожилів» перевалив за 100 років.
3 серпня 1973 року міськрайонка опублікувала допис С. Семенової, котру обурила відсутність у торговельній мережі Шепетівки пляшкового квасу. Після довгих пошуків ця жінка таки знайшла в одному з магазинів рідкий концентрат квасу. Втім, як прочитала в інструкції, до нього треба було додати трохи сухих дріжджів. «Побігла» за ними, проте їх у Шепетівці теж ледве знайшла – аж у ларку їдальні № 5 комбінату громадського харчування. Але нахабна продавщиця відмовилася відрізати від пачки дріжджів лише 50 грамів, заявивши, що може продати цілу пачку з «нагрузкою» у вигляді риби.
8 серпня 1993 року у Шепетівці на стадіоні біля парку відбулося урочисте відкриття третього національного чемпіонату України з футболу – команда «Темп» приймала сімферопольську «Таврію». З нагоди цього стадіон зазнав приємних змін. Вболівальники були приємно вражені гарним зеленим газоном, новим освітленням поля. Також тривало спорудження бокових трибун (стадіон мали намір розширити до 15 тисяч місць), оздоблювалися приміщення спортивної споруди, асфальтувалися окремі її ділянки.
11 серпня 1994 року «Шепетівський вісник» інформував про численні факти розкрадання зерна нового врожаю у різних селах району. В цьому зведенні фігурували працівники селянських спілок «Прогрес» (с. Серединці), «Промінь» (с. Новичі), «Перемога» (с. Велика Медведівка), «Корчик», ім. Л. Українки (с. Плесна), а також Шепетівського цукрокомбінату. Один із водіїв, котрий перевозив зерно між Серединцями та Шепетівкою на реалбазу хлібопродуктів, «наслідив» ним на трасі. Його авто (10-тонний самоскид з причепом) затримали працівники Державтоінспекції й встановили, що воно не ущільнене так, як слід.
2 серпня 2001 року в тому саме часописі описувалися подробиці влучення кульової блискавки у помешкання працівниці Хролинської дільничної лікарні. Під час грози блискавка потрапила у телеантену, далі увійшла в електропроводку, розтрощила лічильник і спалила холодильник. Затим «перелетіла» в хлів, де «приглушила» худобу. Оскільки під час інциденту в хаті власниці обійстя повилітали шибки, директор правління місцевого СТОВ «Добробут» Іван Печонка посприяв із придбанням нового скла.
Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.