7 січня 1944 року, під час радянсько-німецької війни,сімка пілотів із 525-го радянського авіаполку на штурмовиках ІЛ-2 (ці літаки ще називали «повітряними танками») атакувала Шепетівський залізничний вузол бомбами, реактивними снарядами, кулеметно-гарматним вогнем. Було розгромлено будівлю вагоноремонтного депо, водонапірну башту, склади, низку інших важливих споруд. Також вибухнуло 14 німецьких ешелонів з пальним, танками, артилерією та піхотою. Робота залізничного вузла на тривалий час зупинилася.Серед інших льотчиків, котрі 1944-го наносили удари по скупченнях ворога на залізничних станціях Шепетівка, Старокостянтинів, Гречани, був і командир ескадрильї Георгій Береговий. У середині 1980-х він, уже як генерал-лейтенант авіації, заслужений льотчик-випробувач, начальник Центру підготовки космонавтів ім. Гагаріна, кандидат психологічних наук відвідав Шепетівку.

2 січня 1949 року народився Василь Кашперук. Стане знаним у Шепетівці різьбярем по дереву. Приміром, у середині 1980-х він виготовив дерев’яну скульптуру Баби-Яги. З тих пір ця героїня казок досі вражає, зацікавлює і захоплює дітей у парку нашого міста.

14 січня 1955 року шепетівська газета надрукувала обурливого листа І. Марутич під назвою «Не реагують на скарги трудящих». Автора стурбувало, що шепетівській організації «Головбуфет» міськкомунгосп зновудозволив у січні та лютому… складати лід на розі вулиць Горького і Карла Маркса. «Весною і восени цей лід затримує стік води, через що у цьому місці утворилась величезна яма з болотом, через яку неможливо проїхати жодній підводі», – аргументував дописувач. У 50-і роки заготівля льоду здійснювалася щозими. Оскільки холодильне обладнання ще не набуло масового поширення, замерзлу воду «складували» і використовували для охолодження товарів, які швидко псуються, навіть після закінчення сильних морозів.

На початку січня 1963 року молодий хірург І. Гучинський зробив кілька перших операцій в новому операційному кабінеті,який місяць тому відкрили у Михайлюцькій дільничній лікарні. Цей заклад, що також складався з діючої клінічної лабораторії, зубного кабінету, зубопротезної майстерні, рентгенкабінету, обслуговував жителів 19 навколишніх сіл: Рисовату, Дубіївку, Городнявку, Броники, Рилівку та ін.

13 січня 1968 року газета «Шлях Жовтня» повідомила про появу в нашому місті нового кафе – «Конвалія». Спорудили його неподалік мосту через Новоград-Волинське шосе (тудою нині курсують міські автобуси «6» і «6-А»). Також, за цією саме інформацією, в Грицеві та Білогір’ї стали до ладу нові хлібопекарні з потужним обладнанням.

1 січня 1969 року перший Новий рік у своїй історії відзначив санаторій-профілакторій станції Шепетівка-І. «Тут створено хороші умови: чотириразове харчування, благоустроєні палати для відпочинку. Для тих, кому необхідне лікування, працюють душові і ванні кімнати, є можливість користуватись грязелікуванням. Працює фізіотерапевтичний кабінет. Багатьох залізничників ст. Шепетівка-І радує те, що вони мають змогу підлікуватися і відпочити без виїзду в Крим чи на Кавказ», – писала у «Шляху Жовтня» Н. Сомова. Нині цей заклад не працює.

9 січня 1974 рокув газеті «Шлях Жовтня» виступили В. Гурінський, Д. Коваль, І. Столярчук та ще дванадцятеро жителів хутора Крижова Буда (існував до 1990-х, знаходився між селами Романів і Корчик Шепетівського району). «До нас ще не проведено ні електрики, ні радіо. Добиратись сюди дуже важко. Нещодавно почав курсувати автобус Шепетівка – Хутір. Але касир відповідає, що Крижової Буди на світі білому немає, бо в тарифі його назва відсутня. Тож квитки дала за 40 копійок, до Корчика. А звідти до Крижової Буди йти пішки 6 кілометрів».

На початку січня 1983 року Шепетівку відвідала популярна українська письменниця Ганна Чубач. Читала свої ліричні поезії на зустрічах зі шанувальниками у книгарні «Корчагінець», маслозаводі, в одному з училищ міста. У 1980-х розкрилася нова грань поетичного таланту Ганни Танасівни – почала писати ще й для дітей. Навіть нині у будь-якій дитячій бібліотеці України можна знайти по кількадесят книжок із «фірмовими» віршиками, оповіданнями, скоромовками, загадками Чубач. А ще вона творила цікаві дитячі пісні. Так, у 2010-х одна з пісеньок письменниці для найменшеньких – «Черепаха-аха» – зібрала в Youtube 7 млн. переглядів. Ганна Чубач, яка народилася на Вінниччині, померла у Києві в лютому 2019 року.

Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.