Юзеф Кліче

14 травня 1920 року, під час російсько-польської війни, у повітряному бою російський авіатор Олексій Ширінкін збив літак із польським льотчиком Юзефом Кліче. Останній упродовж червня – серпня 1919-го служив пілотом у 3-ї польській повітряній ескадрі. 22 серпня здійснив бойовий виліт на Волинь (за 90 км від тодішньої лінії фронту) й підірвав залізничний вокзал Шепетівка.

За успіхи у знищенні цього «більшовицького осередку» льотчика посмертно нагородили військовим орденом Virtuti militari. У 1937 році в СРСР персонального пенсіонера Робітничо-Селянської Червоної Армії Ширінкіна влада звинуватила у шпигунстві, підготовці терористичного акту й засудила до смертної кари.

12 травня 1938 року газета «Прикордонний залізничник» описала цікавий спосіб агітації на Шепетівщині під час передвиборної кампанії до Верховної Ради УРСР: «10 активісток-червонохресниць Шепетівського залізничного вузла провели агітаційний перехід у протигазах за маршрутом Шепетівка – Хролін – Шепетівка. Учасники побували в колійних будках: організували бесіди з виборчого закону, забезпечили виборців відповідною літературою».

12 травня того саме року на міському стадіоні імені Шверніка в Шепетівці відбувся традиційний, уже шостий, крос. У змаганнях узяла участь 571 людина, з них жінок – 95. Чоловіки бігли кілометр, жінки – 500 м.

4 травня 1939 року колгоспники колгоспу імені Хрущова на чолі з Вазелюком (діяв у селі Серединцях на Шепетівщині), підрахували, що упродовж весни назбирали на полях свого господарства 890 кілограмів жуків-довгоносиків. Із цими комахами велася нещадна боротьба, тому що вони вражали молоді посіви цукрових буряків, а відтак значно зменшувалася їхня врожайність.

15 травня 1944 року працівники Служби безпеки Організації українських націоналістів-бандерівців допитали 39-річного Василя (його прізвище в документі скорочене до двох перших літер – Ян). Від цього утікача з німецького табору для радянських військовополонених під Тернополем дізналися, що національний склад підрозділу ЧА, в якому Василь служив на початку року на Шепетівщині, в лютому змінився. Затриманий розповів: «українців спочатку було багато більше, але під Шепетівкою частину їх забрали, а на їх місце доповнено русскими». Також слідчий ОУН занотував його інші свідчення про стан радянських збройних сил на початку 1944-го: «В армії переважно молоді люди, а то й підростки. Стрінути можна при обслугах багато жінок. В запіллю бачив і старих 50 – 60-літніх».

15 травня 1967 року 58-літнім помер Антон Одуха – колишній командир радянського партизанського з’єднання, яке діяло в роки радянсько-німецької війни. Хоча на його честь у Шепетівці називається вулиця, внесок у війну, який зробили партизани під командуванням Одухи, доволі суперечливий. А у післявоєнні часи декого з колишніх одухівців залучали до пошуку та боротьби із українським націоналістичним підпіллям.