У цей день, 1 листопада, 1943 року підрозділ Південної групи УПА на чолі з повстанцем, який мав псевдонім «Кропива», вирушив із Тернопільщини у напрямку смт. Грицева та м. Бердичева. Відділ «Олега» мав завдання прориватися до Старокостянтинова і Летичева.

Через два тижні повстанці змушені були повернутися назад. «Причиною цього є густота німецьких опорних пунктів, тяжке прохарчування (особливо околиці Шепетівки), маса сексотів, холодна пора», – читаємо у документі.

Крім того, наприкінці жовтня – на початку листопада 1942 року у шепетівчан почали масово зникати корови. Оголошення про втрату годувальниць вони публікували у газеті нацистської адміністрації «Нова Шепетівщина».

«У громадянина Півонос Панаса Аврамовича пропала корова вісьми років, рижо-рябої масті, спина й голова білі, великі роги», – таке оголошення жителя Залізничного провулку, 42, опублікована у газеті за 29 жовтня.

До наступного випуску газети, від 1 листопада, потрапило оголошення Пилипа Нечипорука, мешканця вул. Військової, 24: «Пропала корова чотирьох років, чорно-лисої масті, задні ноги білі, роги малі, хвіст на кінці білий і одрізаний».

А ось які прикмети своєї годувальниці подав до редакції «Нової Шепетівщини» Матвій Маркович Рослянов, житель вул. Шкільної, 11: «Пропала корова чорної масті. Лоб рябий, обидва роги збиті, немає двох зубів».