17 вересня 1924 року газета «Радянська Волинь» інформувала: «У Хмілівці, селі Судилківського району, розвинене самогонництво. Сільрада місцева неактивно з ним бореться». Нині це село Хмелівка – найменше серед населених пунктів Шепетівського району.

29 вересня 1904 року народився наш земляк, письменник Микола Островський. Його роман «Як гартувалася сталь» був виданий тиражем у понад 25 мільйонів примірників 65 мовами народів світу. «Хотілося б, щоб до 100-річчя від дня народження М.Островського в Україні надрукували нове, повне видання творів письменника українською мовою», – висловлювала на початку 2000-х пропозицію старша наукова працівниця музею М.Островського Валентина Скрипник. Проте цього не сталося.

22 вересня 1924 року харківський часопис «Вечернее радио» написав: «Добровільно вийшов із повинною та здався владі відомий бандит Емца, котрий впродовж довгого часу діяв у Шепетівському районі. Емцу заарештовано».

24 вересня того ж року завідувачка відділу робітниць і селянок ЦК КП(б)У у Харкові Марія Левкович поділилася на шпальті державного офіціозу «Коммунист» враженнями від перетину польсько-радянського кордону. У Шепетівці – великій прикордонній станції, яку проїжджала, вона стала свідком проблем одного американця, котрий їхав з Європи до СРСР відвідати родичів. На добу він «застряг» у Шепетівці й за американські долари не міг нічого придбати у крамницях.

26 вересня 1925 року у часописі «Радянська Волинь» висміювали священника із села Пліщина, яке нині є складовою Шепетівського району: «Випадково довелось мені бути в Плещині Судилківського району. З одної хати прожогом вискочив червоний пузатий піп з розпущеним волоссям і не оглядаючись побіг у напрямку церкви. Заплутавшись у поли, він полетів сторч головою під загальний регіт селянської молоди. Виявилось, що на хрестини церковного ключника його запросили з жінкою, а після доброї випивки гості почали битись. Піп, боячись щоб йому не полатали боки, зірвався й утік».

27 вересня того ж року харківська газета «Пролетарий» надрукувала прохання комунальних працівників Шепетівки щодо нагородження орденом Трудового Червоного Прапора Української РСР місцевого пожежника на прізвище Кучер. «Він пропрацював за фахом уже 28 років і неодноразово виявляв виняткову хоробрість. Коли була польська окупація (1920 р.), заховав майно пожежної команди й у такий спосіб його вберіг від руйнування. Ще 1912-го Всеросійське пожежне товариство вручило йому срібну відзнаку», – аргументували ініціатори звернення. 

28 вересня 1955 року газета «Шлях Жовтня» розкритикувала відповідальних за підготовку дитячих закладів Шепетівки до настання холодів. «Дитясла і дитсадок, що розташовані по вулиці Островського, зовсім не підготовлені до зими. В цьому приміщенні протікає покрівля. В дощову погоду патьоки води, стікаючи по стінах, заливають другий поверх. Внаслідок цього зовсім обвалилась стеля в кімнаті старшої групи дитсадка, частково обвалена стеля в залі. Обвалені також стіни і стеля в багатьох місцях у дитяслах. Ремонт паливної системи в дитяслах розпочали, але ця робота проводиться дуже повільно», – йшлося в публікації М.Фесенюка та Н.Бабія.

27 вересня 1968 року шепетівська міськрайонка писала про незвичну акцію у гастрономі «Прогрес». Там розпочався «Тиждень молока». На виставці місцевий маслозавод і змішторг представили 22 види молочних виробів, у тому числі новинки – шоколадне, кавове молоко, варенець (кисломолочний продукт, який виробляють сквашуванням пряженого чи стерилізованого молока чистими культурами термофільного молочнокислого стрептокока), 36-відсоткові вершки, оновлену ряжанку.

Покупці підходили до столу і брали з нього уподобаний ними продукт. Тут же його пробували на смак. Поруч стояли люди з олівцями в руках і записували зауваження та відгуки. Найбільше покупцям сподобалися вершки, шоколадне молоко та варенець.

22 вересня 1976 року читачі «Шляхом Жовтня» дізналися, що на Шепетівському м’ясокомбінаті відкрився новий клуб. Цей заклад був розрахований на 300 місць. Там передбачили окремі кімнати для гуртків, а також кіноапаратну (для демонстрації кінофільмів). На відкритті директор комбінату Микола Марчук побажав гуртківцям успіхів у розвитку художньої самодіяльності.

21 вересня 2006 року шепетівчанин Віктор Бондарчук, котрий у 1975–1982 роках очолював міськвиконком, розповів на шпальтах нашого видання, що найперша з дев’ятиповерхівок у Шепетівці була зведена на перехресті проспекту Миру та вулиці Чкалова. Сталося це у 1976 році.

Він також поділився тим, що існував цікавий проект продовження проспекту Миру аж до цукрозаводу. А ще у 1980-х у центрі нашого міста (неподалік будинку міськвиконкому) планувалося зведення багатоповерхового готелю.

24 вересня 2009 року «Шепетівський вісник» з нагоди Дня машинобудівника констатував «згасання» виробництва на місцевому, колись славному, заводі культиваторів: «Невміла влада створила ланцюгову реакцію розпаду всього сільгоспвиробництва. І наш завод-гігант опинився у цьому зашморгу. Напівпорожні цехи, тихі виробничі дільниці, лише деінде видніються люди у робітничих спецівках (200 із колишніх двох тисяч)».

Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.