27 липня 1955 року газета «Шлях Жовтня» інформувала, що за маршрутом Шепетівка – Городнявка замість автобусів курсують переобладнані вантажні автомашини. В одному з таких авто, під номером 92-20, не було лавок для сидіння. Замість них валялися на підлозі дошки, коротші ширини кузова. «В ній завжди повно піску, соломи, кусків паперу і тирси, яка попала сюди невідомо звідки», – нарікав на «комфорт» проїзду в машині дописувач В. Косолапов.
17 липня 1976 року наш часопис повідомив про відкриття у Києві першого в Україні кегельбану. Він розпочав роботу поруч зі споруджуваним висотним корпусом готелю «Русь», неподалік від Центрального стадіону. «Мета гри полягає в тому, щоб з двадцятиметрової відстані збити дерев’яною кулею двадцять розставлених у певному порядку кеглів», – нагадала газета.
20 липня 1977 року в «Шляхом Жовтня» критикували міський стадіон «Локомотив». «Сьогодні це далеко не найкраща споруда. Вона занедбана у повному розумінні слова. Футбольне поле не приведене в порядок, світлове табло не працює. Під час одного з останніх матчів між командами «Локомотив» і «Металіст» на табло не було оголошення, хто учасник матчу. І трибуни стадіону мають досить непривабливий вигляд: перегнивші, у багатьох місцях поламані», – писав позаштатний кореспондент А. Бондарчук.
23 липня 1983 року під час півфінального матчу розіграшу кубка Хмельницької області на шепетівському стадіоні «Локомотив» міська футбольна команда «Корчагінець» розгромила клуб «Дністер» із Нової Ушиці з рахунком 10:2. Проте у фіналі, який відбувся 5 серпня, наші футболісти поступилися суперникам із Красилова. Того дня основний і додатковий час не виявили переможця: 3:3. Та у серії післяматчевих пенальті успіх прийшов до красилівських футболістів, котрі і стали володарями кубка.
24 липня 1985 року наша газета повідомила, що на проспекті Леніна (тепер – проспект Миру) стартувало спорудження «міжшкільного критого плавального басейну». Участь у спорудженні закладу брали завод тракторних втулок, будівельно-монтажне управління облспоживспілки, ЖЕК. На жаль, спорудження басейну затягнулося аж до 2010-х років.
У другій половині липня 2001 року «половину району пітьма покрила». Так «Шепетівський вісник» назвав грозу з дуже сильними поривами вітру, внаслідок якої без світла і зв’язку залишились аж 37 населених пунктів району. За станом на 26 липня знеструмленими все ще перебували 23 села. У Шепетівці пошкодження унаслідок грози на чотирьох високовольтних лініях працівники РЕМ усунули до 24 липня.
23 липня 2002 року наша газета повідомила про те, що у Шепетівці нейтралізували останню місцеву групу бандитів. У публікації «Кримінал і… голуби» Галина Гурська процитувала слова тодішнього начальника відділу карного розшуку міськрайвідділу міліції Віктора Кілівника: «В 1999-2001 році у нашому місті було шість бандитських формувань. На сьогодні всі вони, так би мовити, знешкоджені. У свій час ми зробили все для того, щоб упіймати злочинців, і надати суду неспростовні докази їхньої злочинної діяльності».
Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.