26 серпня 1976 року у 73-літньому віці помер Михайло Каргер – видатний археолог, історик, мистецтвознавець. У 1957 – 1964 роках він очолював масштабні розкопки давньоруського городища у с. Городищі на Шепетівщині. За цей час була обстежена майже вся його первісна площа – 3,6 га. Уже в перший рік розкопок Каргер ототожнив досліджуване городище з літописним містом Ізяслав, яке загинуло під час штурму військом хана Батия взимку 1240 – 1241 рр. Утім, нині ця гіпотеза багатьма вченими заперечується. «Архітектурний пам’ятник Стародавньої Русі, – любив повторювати Михайло Каргер, – це як обличчя коханої жінки, що змінилося з роками. Ми повинні вміти крізь спотворення часу розгледіти колишню красу обличчя, повернути її назад».

16 серпня 1922 року в часописі «Вісти ВУЦВК» з’явилася замітка про «запуск» швидкого пасажирського поїзда «Одеса – Шепетівка». Тоді, на початку 20-х, він курсуватиме з періодичністю 1 раз на тиждень.

23 серпня 1922 року газета «Пролетарська правда» підбила підсумки роботи Київської евакуаційної бази та її пунктів у Шепетівці й Новоград-Волинському за шість місяців. Загалом за цей час було пропущено евакуйованих із СРСР майже 37000 людей – у Польщу, 1200 – до Латвії, 92 людини – до Чехо-Словаччини. Усі вони за проїзд залізницею не платили. На цих трьох пунктах евакуйованих відправляли у баню, потім видавали їм білизну та робили щеплення. Крім цього, у разі виявлення серед «контингенту» хворих на холеру їх ізольовували до одужання.

30 серпня 1923 року київський «Торгово-промышленный бюллетень» рекламував «прикордонне агентство» Київської контори Товариства «Доброфлот» у Шепетівці. В тодішньому нашому містечку можна було замовити «експорт вантажів» за кордон. Подібне представництво Київської контори також функціонувало у Волочиську.

25 серпня 1925 року щоденний друкований орган Катеринославського губернського комітету КП(б)У «Зірка» уточнив, куди втік із зали суду 17-річний місцевий житель Михайло Фефер, звинувачений у крадіжці. Як виявилося, цей молодий чоловік авантюрної вдачі приїхав у Шепетівку і заявив там, що є громадянином Бетерієвим. Водночас зазначив, що втратив документи. Після того, як йому вдалося одержати нові документи на це ім’я, «поступив приказчиком в магазин, записався в комсомол» і навіть примудрився стати кандидатом у члени КП(б)У. Врешті-решт, за проживання під чужим ім’ям Фефера покарали трьома місяцями виправних робіт. А справу про його крадіжку виділили в окреме провадження.

29 серпня 1925 року газета «Більшовик Полтавщини» запевнила своїх читачів, що для покращення якості запланованого щоденного функціонування пасажирських авіаційних перевезень за маршрутами Харків–Київ–Шепетівка, Харків–Одеса, Харків–Ростов, Харків–Москва і Катеринослав–Симферополь організація Укрповітрошлях планує до наступного року закупити п’ять німецьких літаків системи «Dornier Komet» найновішої конструкції. Кожен із них міг брати по 14 пасажирів та 600 кг вантажу.

30 серпня 1943 року читачі київських німецько-окупаційних «Последних новостей» довідалися, що з Третього Рейху до Шепетівської округи надійшла така «технічна допомога»: 200 двокорпусних і 12 тракторних плугів, 9 молотарок, 21 сінокосарка, 8 жаток-самоскидок, 10 ключів дискових борон і 4500 селянських кос.

20 серпня 1983 року «Шляхом Жовтня» надрукувало листа жителя шепетівської вулиці ім. С. Лазо. У ньому чоловік поскаржився, що в один із днів наприкінці липня до його району проживання приїхала машина автобази облспоживспілки, з якої біля жител людей викинули більше центнера «зіпсованих оселедців та інших нечистот».

30 серпня 1986 року в Москві помер знаний український мистецтвознавець Павло Жолтовський, уродженець села Мислятина на Ізяславщині. Коли йому було 24 роки (у 1928-му), завітав до Шепетівки і зробив фото дореволюційних будинків у центрі міста (нині – приблизно між друкарнею, магазином «Зелений» і пам’ятником Валі Котику). У 2018 році цю світлину Жолтовського відшукав у Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського (м. Київ) дослідник Володимир Федотов і оприлюднив на сторінках нашої газети. Загалом донині в згаданому відділі бібліотеки збереглося понад 5000 фотознімків (переважно об’єктів архітектури), зроблених Павлом Миколайовичем і його наставником Стефаном Таранущенком під час експедицій різними куточками України.

Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.