ГОЛОВНА СТОРІНКА ІсторіяЖорна часу Шепетівка та район 16 – 31 січня за повідомленнями історичних джерел

Шепетівка та район 16 – 31 січня за повідомленнями історичних джерел

198 переглядів

17 січня 1924 року газета «Волынский пролетарий» надрукувала замітку аноніма про постійні черги в Шепетівській робітничій поліклініці до «державного» зубного лікаря. Автор висловив занепокоєння тим, що цей єдиний на всю поліклініку спеціаліст «зубного профілю» приймав лише до 16-ї години дня. Адже ті пацієнти, котрі не дочекалися своєї черги, мусили звертатися до приватних стоматологів.

25 січня 1908 року читачі київського часопису «Кіевлянинъ» дізналися, що влада Російської імперії відмовилася будувати нову залізницю від Кам’янця-Подільського до Шепетівки за державний кошт, а вирішила дозволити це «приватникам». Причини вказано такі: «місцевість, через яку пройде залізниця, одна з багатих у Південно-Західному краї за виробництвом», там розташовується чимало цукрозаводів і винокурень.

30 січня 1925 року часопис «Бюллетень Харьковской товарной биржи» відзначив жителів Волинської губернії (куди входила Шепетівська округа) за відмінні темпи здавання яєць. Упродовж жовтня – грудня 1924 року так званий Держторг (за допомогою мережі кооперації) заготовив їх в населення 1.643.000 штук, із яких 203 тисячі «припало» на нашу тодішню округу з центром у Шепетівці.

16 січня 1968 року «Шляхом Жовтня» нагадало про комфортні умови, створені для пасажирів на Шепетівському залізничному вокзалі. Як зазначило видання, там є «благоустроєний зал для очікування поїздів, 4 квиткові каси, кімнати відпочинку, кімната матері та дитини, працюють аптечний і книжковий кіоски, буфет, ресторан, телеграф, камери схову речей».

22 січня 1974 року наша газета повідомила про те, що шепетівський радгосп зволікає із прийманням кролів від населення. Керівництво цього господарства радило тим, хто бажає здати своїх «вухатих» в обмін на гроші, записуватися у чергу. Здавачі кролів пояснювали ці зволікання по-своєму – мовляв, радгосп ще у грудні 1973-го перевиконав відповідний план. Також вони пов’язували це зменшення темпів заготівлі домашньої живності з простоями відповідного цеху Шепетівського м’ясокомбінату в перші дні січня 1974 року.

16 січня 1976 року дописувач П. Тарнорудський проінформував читачів «Шляхом Жовтня», що на залізничних напрямках Шепетівка-Подільська – Ланівці (5 станцій) та Шепетівка – Ланівці замінено старі семафори на нові сучасні світлофори й достроково здано їх у експлуатацію. Новацію вподобали залізничники, адже взимку на колишніх семафорах неодноразово «обмерзали троси, траплялися сплетіння тяг». Більшість робіт виконали працівники 6-ї дистанції сигналізації та зв’язку, серед яких: інженери Л. Біленький, Г. Врубель, електромонтери В. Яцишин, М. Титарчук.

22 січня 1985 року наша газета опублікувала відповідь на критичну статтю про низький рівень «вечорів відпочинку молоді у культосвітніх установах райцентру за участю дискотек». Як пояснила завідувач міськвідділом культури Г. Фоміних, керівників культосвітніх установ зобов’язано щоквартально представляти на перевірку програми «диско». Також їм запропонували складати «музичні калейдоскопи», в яких «повинні переважати твори радянських композиторів».

31 січня 2002 року «Шепетівський вісник» констатував зниження цін на хліб місцевими виробниками. Якщо перед жнивами буханець хліба, вироблений ВАТ «Шепетівський хлібозавод», вартував 1 гривню 20 копійок, то в січні ціна такої одиниці продукції «впала» до однієї гривні. Вартість буханця хліба, випеченого ВАТ «Шепетівська реалбаза хлібопродуктів», знизилася з 1 гривні 10 копійок до дев’яноста копійок. Офіційна середні зарплата в Україні тоді становила 637 гривень.

25 січня 2007 рокунаш часопис надрукував спогад шепетівчанки Ірини Гоголь про бачене узимку 1944-го біля залізничного вокзалу: «Я поспішала до магазину за хлібом. Дорога вела вздовж колії. Ліворуч – вагони, праворуч – гора льоду, покритого землею». Йшлося про так званий холодильник (по-народному – «льодовня»). Через відсутність холодильного обладнання аж до 1960-х років на багатьох залізничних станціях України у такий спосіб зберігали лід, необхідний для транспортування товарів, що швидко псуються, на далекі відстані. Щозими його вручну заготовляли на ставках, річках та інших водоймах, а потім доволі довго зберігали під накриттям. 

Протягом 19 січня – 2 лютого 2012 рокутемпература повітря у Шепетівці впала до мінус двадцяти двох градусів за Цельсієм. 27 січня біля міського парку було встановлено намет «Пункт обігріву». Його відвідувачів годували перловою кашею з тушонкою і солодким чаєм. За кілька днів до намету навідалося близько 35-ти осіб.

Про події, що сталися у попередні два тижні — читайте ТУТ.

Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.

Залиште Ваш коментар
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Перевести