16 (29) січня 1918 року в Києві почалося більшовицьке збройне повстання проти Української Центральної Ради та Української Народної Республіки. На боці більшовиків одним із учасників був Василь Боженко. Незабаром він стане легендарним польовим командиром і військовим діячем, очолить Таращанський полк 1-ї Радянської дивізії. Втім, у липні 1919 року Василь Назарович отруївся. Як розповідав соратникам, це сталося внаслідок вживання французького коньяку, захопленого у Шепетівці. 21 серпня Боженко від наслідків отруєння помер у Славуті.

Січнева погода 1925 року, за описом М. Хавхалюка в газеті «Радянська Волинь», була такою: «Найхолодніший місяць зими січень цього року видався надзвичайно теплим. Середня температура повітря по станціях Волині коливалася від 0 до 0,6 градуса морозу. Від 1871 року такої теплоти у січні місяці не було. Лише січень 1899 р. дуже схожий до сьогоднішнього. З 21 числа морози на Волині сягали 15 градусів. У самому кінці місяця теплішає і випадають дощики з снігом. Опадів у січні випало удвічі менше, ніж буває звичайно».

У січні 1935 року серед військовослужбовців Шепетівського гарнізону зафіксували випадки «симуляції та скалічень». До такого, йшлося у зведенні про настрої червоноармійців Українського військового округу для наркома НКВС УРСР Всеволода Балицького, вдавалися «окремі військові задля дострокового звільнення». Відомості про подібне надійшли в перший місяць року і з Бердичівського, Коростенського, Подільського, Вінницького гарнізонів.

29 січня 1937 року в Шепетівському окружному комітеті КП(б)У відбулося слухання стану справ у господарській сфері міста. Розповідалося про погану роботу місцевої пошти, електростанції та водогону. Також на засіданні розкритикували недоліки в роботі партосередку. «Как обстоит дело в Шепетовке? Бюрократизм, волокита. Имеют место случаи, когда жалобы не разбираются по 2-3 месяца. Любовь к рапортам, к портретам и помимо этого приезжающие работники стараются тащить за собой хвост», – говорив один із доповідачів. А товариш Гришко – начальник управління НКВД у Шепетівській окрузі – заявив про виявлення «багатьох контрреволюційних троцькістських терористичних елементів». І навів конкретні приклади. «У Шепетівському районі голова харчопрому Ватащук вів антирадянські розмови. Активний член сіоністської організації Флейтман «протаскував» контрреволюційну пропаганду. В Грицівському районі Колбін вихваляв на партзборах троцькістів. Жидова, цього махрового троцькіста, невиправного п’яницю, хулігана, виключають із партії».

27 січня 1949 року в СРСР було заарештовано члена президії Єврейського атифашистського комітету Переца Маркіша. Цей письменник родом із Полонного в своїй творчості опоетизував життя та побут волинських містечок зразка ХІХ – поч. ХХ століть. Завдяки його поемі «Волинь» (1921 р.) можемо уявляти, наприклад, як на зламі століть могла виглядати і наша Шепетівка – тодішнє містечко в складі Заславського повіту Волинської губернії.

Підготував Володимир КОВАЛЬЧУК.