ГОЛОВНА СТОРІНКА ІсторіяЖорна часу ШЕПЕТІВКА ТА РАЙОН 3-4 БЕРЕЗНЯ ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМИ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

ШЕПЕТІВКА ТА РАЙОН 3-4 БЕРЕЗНЯ ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМИ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

12 переглядів

У цей день, 4 березня 1966-го в дописі К. Пугача у «Шляхом Жовтня» йшлося про трагічну долю захисників села Старі Бейзими Шепетівського району. Ізосима Ведернікова, Григорія Глигала, Павла Павленка й інших червоноармійців зі 152-го стрілецького полку, котрі тримали оборону села від німецьких нацистів у 1941 році, поховали на місцевому кладовищі. Загарбники їх знищили неподалік цього цвинтаря, у глиннику.
А 4 березня 1979 року автор «Шляхом Жовтня» Олександр Царик порушив проблему «нестандартної» поведінки пернатих на річці Хомора (біля навчального закладу, який тоді звався Грицівським училищем художніх промислів № 9). Вже другу зиму поспіль коло училища жили лебеді, «забувши» про теплі краї.
Щодо 3 березня, то у цей день 1996-го на першій шпальті часопису «День за днем» була опублікована цікава розвідка краєзнавця Петра Синюти про перебування Тараса Шевченка у селі Брикулі Шепетівського району. «Цю бувальщину я записав з уст свого батька. А йому розповів її власник корчми при Брикульській пошті», – зазначив чоловік. За іншою інформацією, тією корчмою володіли двоє братів – Мотьо і Гелик Стулі. Восени 1846-го Гелик нібито нагодував Тараса Григоровича борщем і варениками, коли той їхав із Кам’янець-Подільського до Почаєва у справах Київської археографічної комісії. Дізнавшись про оказію, Шевченка запросив у гості місцевий поміщик Яловіцький, проте письменник йому відмовив.

Залиште Ваш коментар
Перевести