У цей день, 3 листопада, 1983 року у Шепетівському міському парку культури та відпочинку було затримано двох дезертирів однієї з військових частин на Житомирщині. Чоловіки «на лоні природи» намагалися продати чотири золоті каблучки. Під час затримання вони опору не вчинили. Трохи згодом втікачі показали місцевим правоохоронцям місце у лісі біля Шепетівки, де заховали два автомати Калашникова та 528 патронів до них. Слідчим розповіли, що ще 200 патронів витратили на «підкурювання цигарок».

А 3 листопада 1940 року газета «Шлях Жовтня» повідомила про завершення будівництва нового триповерхового гуртожитку на 300 місць для працівників Шепетівського цукрозаводу.

Загалом від початку листопада 1929 року у Шепетівській окрузі розпочалося створення колгоспів. Для цього до нашого міста з’їхалися уповноважені установ із різних міст України. Одержали інструкції на зборах, а далі вирушили кожен у «своє» село.

«Проте, села не побажали зрікатися приватного господарювання. Тоді місцева влада звернулася за вказівками до Харкова і Москви. З Москви прийшов наказ ЦК ВКП(б) — запровадити колгоспи насильно. У багатьох селах відібрано від селян худобу, коней, сільськогосподарське знаряддя і звезено усе це до колишніх поміщицьких маєтків. Добро, без належного догляду, нищилося, тварини здихали, а селяни зі Заславського та Славутського повітів збиралися юрбами й просили рятувати їх.

Приборкати розлючених селян спочатку доручили міліції. До Заслава й Славути вирушили кінні загони міліціонерів. Проте за день-два з усього їхнього складу повернулося назад лише кілька чоловік. Усіх інших селяни повбивали.

Заворушення перекинулося до Полонного, Антонін та ще деяких районів Шепетівської округи. Хлібороби вбивали уповноважених, брали назад пограбоване у них майно, а в окремих селах, особливо в Антонінському районі, навіть проголошували новий устрій: «совєтську владу без комуністів».

Слідом за міліцією по селах розгромили нечисленні війська ГПУ. Керівник Шепетівського відділу ГПУ повідомив окружком партії, що в окрузі спалахнуло стихійне антиколгоспне повстання. Але у ньому немає досвідчених керівників і за допомогою регулярних військ легко можна буде його локалізувати, а пізніше й придушити. Однак усіх надісланих з міст людей треба негайно відправити з Шепетівки, а роботу по швидкій колективізації припинити…

Так прогорів експеримент з блискавичної побудови соціалізму вуприкордонній смузі Совєтської України».

(Уривок з науково-популярного збірника волинезнавства «Літопис Волині», 1953, № 1, с. 110–111).