Того дня на площі перед міськвиконкомом відбулася церемонія громадського прощання із 44-річним воїном Віталієм КУШНІРОМ.
Серце захисника, командира першого піхотного відділення, старшого сержанта Віталія Івановича Кушніра перестало битися 25 серпня.
Цей чоловік уже далекого 2000 року вперше пішов на військову службу. Тоді він служив за контрактом у одній із місцевих військових частин.
Після невеликої перерви, 2015-го, чоловік знову підписує контракт зі ЗСУ. На цей раз вирушає на службу до Одеси. Із березня по червень 2019 року бере участь у боях на Сході України.
Після закінчення контракту Віталій Іванович повернувся до цивільного життя – влаштувався працювати на залізницю.
Проте через широкомасштабне вторгнення московитів Віталія мобілізували до українського війська. Це сталося у березні 2024 року. Спочатку були навчання на полігоні, згодом чоловіка направили до Запорозької області.
Ще 24 серпня Віталій розповідав матері, що разом з побратимами з нагоди свята відвідали прем’єру фільму “Конотопська відьма”, ділився враженнями. А вже 25 серпня його серце перестало битися. Сина втратила мати – Надія Георгіївна, без брата залишилася сестра Наталія.
Завжди пам’ятатимемо Віталія за жертовність і відданість майбутньому України.