Легені планети… Саме так називають ліси. І тут немає нічого дивного. Сьогодні ми всі усвідомлюємо, що людству не вистачає свіжого повітря і чистого довкілля. Разом з тим, мабуть, не потрібно заперечувати і про економічну функцію лісу.
Саме про це розмова з директором Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, депутатом Шепетівської районної ради Петром Петровичем ТРОФІМЧУКОМ.
— Петре Петровичу, за нашою інформацією, цей рік для Вас, як керівника, був не зовсім легким. З іншого боку, підприємство, яке Ви очолюєте понад 20 років, за результатами аналізу діяльності суб’єктів господарювання України, посіло перше місце і йому присвоєно статус «Лідер року–2021».
— Дійсно, рік, що минає, для нашого підприємства був досить складним. Але, як на мене, коли ми аналізуємо пройдений шлях, то краще думати і говорити про позитивні речі, а їх чимало. Приємно, коли підприємство, яке очолюєш, посіло перше місце серед 30 кращих підприємств України у номінації «Лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві».
До речі, таку відзнаку ми отримуємо не вперше. Хочу зазначити, що ця відзнака — результат копіткої праці усього нашого колективу, це підтримка нашого засновника — Шепетівської районної ради в особі її голови О.Ю.Кулінського, це розуміння проблем представниками органів місцевого самоврядування різних рівнів.
— Петре Петровичу, а якими є основні види діяльності підприємства. Адже сьогодні чимало нарікань можна почути на адресу лісівників щодо екологічної функції лісу, при цьому замовчується його надзвичайно важлива функція — економічна.
— Так, це питання надзвичайно болюче і суперечливе. З одного боку, якщо людина працює, то вона повинна отримувати заробітну плату, з іншого — потрібно пам’ятати, що ти залишиш після себе. Мабуть сьогодні, як ніколи, час відмовитись від гасла: «Природа — не храм, а майстерня, а людина у ній — працівник».
Природа — це великий храм і, як на мене, тут має діяти екологічно-економічний підхід. Адже не секрет, що сьогодні, наприклад, один кубометр заготовленої деревини — це 10 робочих місць, а вони на селі дуже потрібні. І про збереження лісу потрібно думати, а разом з тим — розумно розпоряджатись його економічною складовою, сплачувати певні податки до відповідних територіальних громад.
Ми здійснюємо свою діяльність на площі понад 6 тисяч гектарів. На підприємстві працює 41 робітник, у складі підприємства 5 дільниць, підпорядкованих майстрам лісу — фахівцям своєї справи. Окрім того, є два інженери, які планують роботу на підставі нормативних документів, та 25 лісників, які займаються переважно доглядом лісу, оновленням лісових насаджень та частково здійснюють заготівлю лісоматеріалів.
— До речі, які обсяги цих податків, чи не має заборгованості щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства?
— Скажу так: за час свого існування підприємство ніколи не було дотаційним, ми не використовуємо у своїй господарській діяльності будь-які бюджетні кошти. Більше того, заробітну плату виплачуємо своєчасно. Це, у свою чергу, дає можливість сплачувати різні податки. За останні три роки до бюджетів різних рівнів сплачено понад 18 млн. гривень податків, що позитивно впливає на життєдіяльність громад району.
— Ваше підприємство і Ви, як керівник, знані тим, що у міру можливого надаєте благодійну допомогу…
— Мабуть, без цього і бути не може, тому що, на жаль, життя надзвичайно складне, у людей трапляються різні проблеми, не завжди вистачає коштів і у бюджетних організацій. Насамперед, ми намагаємося допомогти малозабезпеченим сім’ям, до яких прийшла біда, — пожежі, хвороби. Надаємо допомогу закладам охорони здоров’я, школам, дошкільним закладам. За три останні роки такої допомоги було надано майже на мільйон гривень.
— Петре Петровичу, а яким є Ваше бачення виконання програми «Зелена країна», ініційованої Президентом країни?
— Дійсно, це питання надзвичайно актуальне. Сьогодні середня залісненість в Україні складає трохи більше 6 відсотків, тоді як у країнах Європи цей показник значно вищий. У нас, на Шепетівщині, він складає близько 20 відсотків.
Не секрет, що нам усім сьогодні не вистачає чистого довкілля, адже саме завдяки лісу зберігається біологічне різноманіття. Так, у рамках програми протягом 3 років планується висадити 1 мільярд дерев. Це надзвичайно добре, але, як на мене, для цього потрібно, по-перше, вирішити як на рівні держави, так і на місцевому рівні виділення громадами додаткових площ під заліснення, по-друге, і це важливо, зберегти і передати у власність лісових підприємств так звані самосіви, а це десятки гектарів здорового лісу.
На жаль, про це сьогодні чомусь мовчать, хоча усвідомлюємо, що ґрунти нашого, Поліського краю бідні на поживні речовини, а тому мало придатні для ведення сільського господарства. Ліс — це не сільськогосподарська культура, яку збираєш протягом року, лісові потрібно рости щонайменше пів століття.
Кожне лісове господарство щороку висаджує велику кількість лісу, але ж це здійснюється на своїх землях. Очевидно, що у такому випадку мова йде про відтворення лісів, але, на жаль, не про їхнє збільшення. Отож при вирішенні саме цих проблем Шепетівщина загалом готова до масштабного заліснення. Ми знаємо, як це робити і можемо віднайти джерела фінансування заходів з лісовідновлення та лісорозведення.
Усі ми сьогодні повинні стояти на сторожі гармонії у навколишньому світі, але на нас, лісівників, лягає досить велика відповідальність: ми повинні думати і про збереження довкілля, і про високу рентабельність підприємства. Саме це і є запорукою успіху.
Напередодні Новорічних та Різдвяних свят хочу привітати і колектив, який я очолюю, і усю громаду Шепетівщини з цими святами. Миру, добра та злагоди! Нехай віра відводить нас від смутку і надихає на гарні справи!
П. Франчук.