Із 1 вересня розмір мінімальної заробітної плати в Україні зріс до п’яти тисяч гривень. При цьому нас запевнили, що «мінімалка» й надалі зростатиме. На скільки? Як мінімум, до 6500 гривень у наступному році.

Водночас у перший день осені «виросла» мінімальна пенсія за віком – із 1889 гривень 20 копійок до 2000 гривень. Утім, «покращення» торкнулося не всіх, а лише осіб віком 65 роки і старших.Причому – за умови наявності трудового стажу від 30 років (жінки) чи від 35 років (чоловіки).

Здавалося б, новини обнадійливі. Втім, шепетівчани не надто оптимістично сприймають усі ці зміни. Більшості наших співбесідників на вулицях Шепетівки чергові нещодавні ініціативи Верховної Ради і Президента України щодо збільшення розміру мінімальної зарплати і підвищення мінімальної пенсії за віком здаються швидше «підготовкою» до місцевих виборів у жовтні, ніж бажанням підвищити доходи вразливих соціальних категорій людей.

Респонденти «Шепетівського вісника» прогнозують, що внаслідок цих заходів зростатимуть ціни на товари першої необхідності, «дорожчатимуть» комунальні послуги. Зрештою, таке вже й зараз відбувається.

Варвара Федорівна, шепетівська пенсіонерка, 72 роки:

‒ Пенсії нині мізерні. Ті запевнення підвищити мінімальну пенсію за віком, які бачила по телевізору, розцінюю як порожні обіцянки. Бо реалії зовсім інші. За сучасних реалій, аби більш-менш вистачало на прожиток, середньостатистичний пенсіонер має отримувати щонайменше 5 тисяч гривень на місяць. Хоча я 38 років на Шепетівському цукрозаводі робітницею відпрацювала, розмір пенсії попереднього місяця був у межах 2100 гривень. А тепер ось ще 30 гривень додали. То хіба це можна назвати «зростанням»?

А ціни ж збільшуються, квартплата теж… Заплачу за квартиру, йду, бачу – кавуни гарні чи виноград продаються. Думаю: купити чи не купити? Ай, що там говорити… Ви самі знаєте, як зараз пенсіонерам важко живеться.

Як ставлюся до підвищення мінімального розміру зарплат, запитуєте? Теж критично. Бо якщо раніше деякі роботодавці платили своїм найманим працівникам частину зарплати «у конверті», то тепер ця «тіньова» доля ще більш зросте. Хотілося б, щоб таких роботодавців добре перевіряли і штрафували.

Олексій, шепетівчанин, пенсіонер, працює двірником, 64 роки:

‒ Влада пішла на підвищення «мінімалки», аби збільшити свій «престиж». Кошти дістала із «заначки». Але хіба це гроші, ті 5 тисяч? Якщо зважати на темпи зростання вартості комунальних послуг, мінімальна зарплата має становити хоча б 8 тисяч гривень. Ну а коли людині треба ще й за медичні послуги витрачатися, дітей малолітніх (хто їх має) утримувати – то навіть більше.

Особливо вражає зростання комунальних платежів. Приміром, якщо нині людина живе у трикімнатній квартирі в центрі Шепетівки, то лише за опалення восени мусить щомісяця сплачувати як мінімум 700–800 гривень. Десь від 300 до 350 витрачає на електроенергію. У межах 120–160 гривень «коштує» водопостачання та водовідведення. А ще додайте сюди квартплату (три сотні «з хвостиком»). Коротше кажучи, утримання типового домоволодіння обходиться в суму до двох тисяч гривень. І що ж тоді з «підвищеної» мінімалки залишиться?

Я одержую 1712 гривень пенсії. Першовересневе підвищення не відчув, тому що, хоч і пенсіонер, але продовжую працювати. Якщо ж цього не робитиму, то навіть на пігулки не вистачатиме. 

Марія, пенсіонерка, дев’ятнадцять років трудилася в Італії, 73 роки:

‒ Якщо 30, 40 чи 70 гривень до пенсії додадуть, то яке це «підвищення»? Але, з іншого боку, де президенту більше коштів узяти, щоб їх пенсіонерам віддати? Адже цю бідну Україну його попередники-міністри порозкрадали і розграбували.

Розмір пенсії має бути такий, щоб ми не по городах і дачах ходили, а так, як за кордоном жили. Хоча б – 5–6 тисяч гривень на місяць. Але за умови, коли ціни нестабільні, а не так, як у нас нині. Днями, наприклад, соняшникова олія подорожчала. А ще платіж за транспортування природного газу зріс за місяць на 1 гривню 20 копійок. Вже 34,20. Скажіть, будь ласка, невже труба довшою стала?..

Знаєте, мені ж є з чим порівнювати. Син у Російській Федерації, в селищі Ключі Камчатського краю, проживає. То розповідав, що там військові пенсіонери по 800 євро пенсії одержували. Чи візьмемо, наприклад, Білорусь. Людям пенсійного віку там непогано (на відміну від молоді, яка здебільшого хоче жити так, як в Україні). Сват розповідав, що хліб у Білорусі, наприклад, дешевший, ніж у нас.

Не можу зрозуміти, чому настільки значні коливання цін на деякі товари у Шепетівці відбуваються. Пригадаймо історію з імбирем. Навесні, коли почали реєструвати перші випадки захворювання на коронавірус, ціни на нього зросли до 350 гривень за кілограм. А зараз – 98…

Довелося колись працювати у Італії. То там такого «бардака», таких коливань цін, як у нас, немає. Абсолютно не можливо було, щоб, для прикладу, кілограм м’яса «сьогодні» 10 євро коштував, а «завтра» – п’ятнадцять. Не розкуповують? Значить тиждень-два минає, й ціну знижують.

У італійців розмір пенсій зовсім інший, ніж у нас. Наведу приклад. Знайомий італієць двадцять років пропрацював муляром. «Заробив» 2100 євро пенсії. Плюс 400 євро щомісяця йому доплачують за невеличке трудове каліцтво (травма пальця). Ще 600 євро додається, бо наймає працівницю, яка йому допомагає по господарству. Ну а після смерті дружини почав отримувати ще й 70% від розміру її пенсії.

Що ж до мінімальних зарплат італійців, то це – орієнтовно три тисячі євро на місяць. У нас «мінімалка» 5 тисяч, але не євро, а гривень. Та якому чоловіку захочеться таку суму одержувати? Адже його жінка з дому вижене. Прийнятний розмір – це хоча б 17–20 тисяч гривень. Тоді й відпала б потреба молодим людям на заробітки виїжджати…

Записав Володимир КОВАЛЬЧУК.

Світлини Костянтина ВОЛОДИМИРОВА.