За статистикою Міжнародної організації з міграції, з України щороку виїжджає щонайменше 3 мільйони трудових мігрантів.
Звісно, перебування за кордоном має бути легальним, а працевлаштування — офіційним. Це дозволить отримати соціальний захист та право на пенсійне забезпечення, а також унеможливить порушення трудових прав.
Відносини, що виникають у процесі призначення і виплати пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання в Україну, регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» й іншими нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Саме вони й визначають умови пенсійного забезпечення:
за територіальним принципом: витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач (Угорщина, Молдова, Грузія, Азербайджан, Монголія, Румунія, Білорусь та інші);
за пропорційним принципом: кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї сторони (Латвія, Литва, Іспанія, Естонія, Словаччина, Чехія, Болгарія, Португалія, Польща та інші).
Проте у будь-якому випадку необхідно мати достатній страховий (трудовий) стаж. Тому перед тим, як їхати за кордон, необхідно дізнатися:
— кількість років страхового стажу, отриманого в Україні (в територіальному органі Пенсійного фонду Україні або на веб-порталі електронних послуг ПФУ);
— чи є договір (угода) з тією країною, де плануєте працювати, щодо умов пенсійного забезпечення;
— за яким принципом укладено договір (угоду).
Крім того, необхідно з’ясувати умови зарахування стажу та призначення пенсії в іноземній країні. Адже якщо Україна з країною вашого перебування не укладала договір (угоду) щодо соціального та пенсійного страхування, то стаж і заробітна плата не будуть враховуватись при призначенні пенсії в Україні.
Водночас, якщо особі пенсійного віку не вистачає страхового стажу, то його можна докупити, підписавши договір про добровільну участь із податковим органом за місцем проживання та сплативши страхові внески за певний період, відповідно до Інструкції, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2014 року № 449.
(З інших видань).