Чи не тому, що у зеленого багатства Шепетівщини – її лісових угідь – своя особлива життєдайна енергетика, сила й краса, то й люди, які служать цьому неоціненному скарбу нашого краю, вирізняються своєрідними інтелігентністю, життєвою мудрістю, відданістю високим людським цінностям та своєму життєвому покликанню.
Це у повній мірі — про Володимира Михайловича Сасюка, людину, котра усе своє життя пов’язала з лісом й доля якої сповнена гомоном виплеканих дібров та смарагдовою красою соснових борів.
Власне, вони — могутні шепетівські ліси та згуртована команда лісівників-професіоналів високого класу — чи не найкращий доказ відданості лісівничому життєвому покликанню, якому у долі Володимира Михайловича присвячено уже понад пів віку.
І гідний вінець трудового шляху служіння лісу — потужні гони молодих борів та дібров, заслужений авторитет і повага лісівників. А ще — шана й вдячність краян та громад за зроблені благі справи й животворну силу особистої доброчинності.
Тож з нагоди завершення трудової кар’єри і виходу на заслужений відпочинок колектив шепетівських лісівників влаштував Володимиру Сасюку урочисті проводи. Вітаннями, квітами та подарунками вшанували ветерана і, як було сказано, непересічну особистість лісової галузі краю директор Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Павло Золотий та начальник Хмельницького обласного УЛМГ Петро Пешко.
Побажали бадьорих і плідних років життя задля блага земляків і громади Шепетівський міський голова Віталій Бузиль, заступниця мера Галина Безкоровайна, начальниця Шепетівської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Хмельницькій області Валентина Ординська та екс-голова Шепетівської районної ради Петро Дзяворук.
На заході Володимир Сасюк був удостоєний Почесної грамоти обласного комітету профспілки та Подяк від громади та податківців, відзнаки Нацполіції «За сумлінну працю».
Від імені великої лісівничої родини, яка, за словами Володимира Михайловича, назавжди залишиться у серці, щиру вдячність за довголітню працю на нелегкій лісовій ниві висловив директор філії «Шепетівське лісове господарство» Подільського лісового офісу державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Ліси України» Олександр Заблоцький.
А ще на адресу Володимира Михайловича Сасюка — багаторічного керівника успішного лісгоспу, вмілого організатора виробництва, досвідченого господарника — лунали теплі аплодисменти та щирі слова подяки за віддане підприємству життя.
На долю Володимира Сасюка випало очолювати лісове господарство у нелегкі роки становлення ринкових відносин, реформування лісової галузі й захисту незалежності України.
І за всі ці роки він проявив себе як людина, яка розуміє кожного, розуміє життя, людські сильні та слабкі сторони. А ще — лісівником «від Бога», який любить ліс, дорожить людьми, з якими працює і живе.
Привітний, доброзичливий, вдумливий, енергійний, ініціативний. Справжній господар, державна людина, патріот, завжди налаштований на любов до ближнього, той, хто гідно несе високе звання лісівника.
Кажуть, що свої кращі якості людина закладає ще у пору свого становлення.
Володимир Сасюк родом із села Мирного Горохівського району на Волині, зростав у сім’ї священника і сільських трударів. Виростаючи серед краси живих смарагдів отчого краю, у нього й не могло бути іншого покликання, як присвятити своє життя лісу, його плеканню та зростанню.
Змалку зрозумів, що будь-яка справа починається з любові, і лише тоді — професійне вміння, як неоціненний скарб. І цю життєву філософію він успадкував від рідних людей.
Закінчивши з відзнакою Львівський лісотехнічний інститут, Володимир Михайлович пов’язав своє життя з «краєм шепотів соснових». Пройшов усі щаблі — від інженера виробничого відділу, керівника структурного підрозділу лісгоспу, головного інженера об’єднання «Хмельницькліс» до директора найбільшого на Хмельниччині держлісгоспу, загальна площа якого становить 36 тисяч гектарів.
Шепетівський держлісгосп завжди був серед лідерів у галузі лісового господарства Хмельниччини. Адже коли є щорічне виконання планів з реалізації продукції, то від цього покращується матеріальна база, підвищується заробітна плата, поліпшується робота побутового сектора.
Стабільність роботи, рентабельність підприємства, успіхи конкретної справи значною мірою визначила стратегія директора, спрямована на розвиток підприємства, його внутрішню і зовнішню економічну політику. Як і встановлені взаємовигідні ділові партнерські стосунки між споживачами і виробниками продукції з лісу.
Принцип Володимира Михайловича: жити не тільки сьогоднішнім днем, а дивитися у день завтрашній.
До речі, в Україні держлісгосп на Шепетівщині одним із перших запрацював стабільно та ритмічно. За роки системної командної роботи Володимиру Сасюку вдалося вивести підприємство у лідери галузі. Зокрема, завдяки покращенню реалізації деревини, її конкурентоздатності й ринкової ліквідності, поліпшенню показників діяльності лісової галузі та її інфраструктури, підвищенню зарплат працівників та рівня їхнього соціального забезпечення і багато іншого.
Володимира Сасюка завжди вирізняло те, що він є керівником з великим виробничим та життєвим досвідом, якому притаманні вміння швидко орієнтуватися у складних умовах ринку, вчасно і вигідно шукати партнерів та споживачів, налагоджувати з ними постійні й довготривалі виробничі контакти.
Також Шепетівський держлісгосп неодноразово виходив переможцем у галузевих конкурсах на кращого роботодавця року в місті й області та щодо створення належних умов праці. А колективний договір держлісгоспу визнавався кращим серед лісогосподарських підприємств як такий, що найліпше захищає інтереси працівників.
Не можна не зупинитись кількома словами про В.М.Сасюка, як і про громадського діяча, двері якого завжди були відчинені для багатьох людей — працівників держлісгоспу, пенсіонерів, інвалідів, представників соціальної сфери міста і району.
За складом свого характеру Володимир Михайлович з тих, хто завжди у роботі. Тож уміє цінувати і працю інших. І ніколи не залишить на самоті того, хто потрапить у якусь скруту — чи то виробничу, чи то побутову.
Знаний він і як прихильник здорового способу життя та популяризатор фізичної культури. Загартовані, сильні та мужні, з притаманною їм мудрістю і хазяйновитістю, з витриманим характером, шепетівські лісівники дружною командою на чолі із своїм капітаном Володимиром Сасюком завжди були на місцевому спортивному олімпі й неодноразово виборювали перемоги.
Завдяки йому колектив лісгоспу став єдиним організмом, у якому жодна клітина не повинна давати збоїв. І в тому бачиться рука керівника, непересічної особистості, яка поєднує у собі високі професійні й духовні якості, високу моральність, демократизм поглядів, гуманізм.
Гордістю Володимира Сасюка є й виплекані під його опікою дванадцять шкільних лісництв. А це — майбутня лісівнича зміна, своєрідна лісова школа, яка виховує у молодих людей любов до природи, до збереження і примноження лісових багатств рідного краю.
Стежкою батьківського покликання пішов і син Андрій. Він від часу створення очолює єдиний у нашому регіоні Національний природний парк «Мале Полісся», береже заповідні перлини нашого краю.
Творений лісівничими руками храм природи та закладені у пору директорства Володимира Михайловича Сасюка надійні підвалини лісівничого подвижництва вселяють упевненість, що краса лісів рідної Шепетівщини не зміліє, збережеться і його потенціал як соціальна та економічна надія краю.
Принагідно зазначимо, що за сумлінне виконання своїх службових обов’язків Володимира Михайловича нагороджено знаком «Відмінник лісового господарства», Почесною грамотою Верховної Ради України, іншими відзнаками керівництва. За невтомний праведний труд та заслуги перед Українською Православною Церквою він удостоєний ордена святого рівноапостольного Великого князя Володимира III ступеня.
Свого часу жителі громади краю виявили високу довіру директору ДП «Шепетівське лісове господарство» Володимиру Сасюку, обираючи цього авторитетного господарника-професіонала, чуйну людину з активною громадянською позицією до Хмельницької обласної ради, а також до районної та міської рад.
Й хоча настав уже час виходу на заслужений відпочинок, проте незмінною залишається аксіома: покликання лісівника залишається з ним до останнього подиху.
Тож під час урочистостей, які відбулися у лісгоспі, його велика лісівнича родина віншувала Володимира Михайловича з визначною подією у його житті. Й зичила, щоб він і надалі душею був у непорушному лісівничому строю, а доля стелила вишиваний рушник щастя і добра на многії літа.
— Приємно бачити результат нашої спільної багаторічної наполегливої роботи — тисячі гектарів стиглого лісу, котрі пам’ятаю ще маленькими сіянцями, — каже Володимир Михайлович. — І хоча тривожить тяжке сьогодення, віриться, що незабаром настане довгоочікуваний мир, перемога нашого нескореного народу. Тож молимося за кожного захисника і захисницю України, серед яких є і наші колеги. Віримо у ЗСУ. Війна обов’язково закінчиться і життя, як і наш ліс, проросте з новою силою.
І редакція «Шепетівського вісника» приєднується, шановний Володимире Михайловичу, до найкращих побажань ваших колег. Бажаємо, щоб Ваше життя було світлим і радісним, пора заслуженого відпочинку відкривала нові горизонти звершень, а хороші слова підтримки додавали життєвої наснаги у скарбничку Вашої душі!
Нехай людська шана буде подякою Вам за плідну працю, чуйність, уміння творити добро!
Тож, як мовиться, нехай шумить і дуб, і калина, хай цвіте-розквіта Україна!
На знімках: під час вшанування В.М.Сасюка на урочистому заході у родинному лісівничому колі.