У попередньому номері газети ми розповіли про те, що у Шепетівському міському будинку культури відбувся Другий православний молодіжний фестиваль «Поділись своєю добротою».
У ньому взяли участь і виступили переможець проекту «Голос країни-7» Олександр Клименко та переможниця проекту «Голос. Діти-3» Еліна Іващенко. Вони заспівали свої найкращі пісні, а Олександр Клименко, крім того, виконав три пісні з нового альбому.
Користуючись нагодою, ми поспілкувалися з Олександром Клименком. Він вже утретє приїздить до Шепетівки. Завжди з радістю відвідує наше місто бо, як каже, тут мешкають добрі, відкриті й гостинні люди.

— У Шепетівці у мене є добрі знайомі і вони мене запрошують до участі у православних фестивалях. Щиро радіють, охоче спілкуються, просять благословення. Дякувати Богу, я побачив тут багато вірян. Мені приємно бути у тих містах, де я відчуваю духовність, де бережуть традиції православ’я.
У фестивалі «Поділись своєю добротою» я беру участь вдруге. Загалом стараюсь долучатися до всього, що проводиться в Україні на благо людей, тому приїжджаю сюди.
До того ж, у Шепетівській єпархії діє молодіжний відділ, є багато юнаків і дівчат з активною православною позицією. Такі фестивалі неможливо розібрати, як кажуть, на атоми. Тут все твориться з чистою душею.
— Після перемоги у проекті «Голос країни» Ваше життя змінилося?
— Нині з’явилося багато різноманітних заходів, які не обмежуються винятково вокальними виступами. Багато різних зустрічей, різних телевізійних передач, у яких я беру участь уже і як публічна людина, як священник.
Найголовніша зміна у тому, що одна справа — стати голосом країни, інша полягає у тому, щоб твій голос почули. І от зараз мій голос почутий на багатьох майданчиках. Для мене це приємно і дуже відповідально.
Мені здається, що кожній людині хочеться, щоб її позиція, якщо вона ґрунтується на на пережитих проблемах, перемогах, прочитаних книгах і на досвіді минулого, була почута. Жоден поет не хоче «писати у шухляду».
От я — людина слова, священник, і мені хотілося б, щоб мої певні світоглядні позиції, питання життя і смерті, віри і зневіри, любові й ненависті, сім’ї та її втрати були почутими. А загалом, як пишеться у Святому письмі, спочатку було слово…
— Ваша родина підтримує вибір бути одночасно і співаком, і священником? Можливо, хтось із дітей хоче піти Вашим шляхом?
— Тут варіантів небагато, бо у мене лише один син. Тобто, якщо брати по священницькому служінню, то лише син може це зробити, хоча я ніколи не буду навіть натякати йому про це. Тому що рішення має прийти саме він, якщо захоче. А якщо ні, то буде собі обирати будь-яку професію до душі.
Спасіння не у професії, спасіння у тому, як ти будеш сам проводити життя. Можна займати одну з найменших посад у цьому світі й водночас бути достойним християнином, любити людей, допомагати ближнім, адже Бог — це любов.
Щодо доньок, то одна з них, Аня, уже співає. Вона вже брала участь у «Голосі країни», у сліпих прослуховуваннях, це транслювали в ефірі телеканалу «1+1». Бачите, у неї є певне повторення шляху батька.
— І наостанок поділіться своїми планами на майбутнє.
— Я дуже хотів би відпочити і виспатись (посміхається – авт.). А якщо говорити про серйозні плани, то я зараз завершую роботу над новим альбомом — першим альбомом авторських пісень. Звісно, не моїх.
Залишився приблизно місяць роботи і після того я планую проїхатись з благодійними концертами Україною.
— Дякую Вам, отче Олександре, за розмову.
Записала Руслана МУШТИН.