ГОЛОВНА СТОРІНКА ГОЛОВНІ НОВИНИ Станційний робітник Сергій понад 15 років займається спортом

Станційний робітник Сергій понад 15 років займається спортом

118 переглядів

Другий тиждень лютого видався багатим на сніг та хуртовини. А це означає, що біля залізничного вокзалу станційним робітникам додалося праці. Адже перони довгі, а чистити їх від снігу, льоду, бруду потрібно систематично. Тож «Шепетівський вісник» побував біля «воріт міста» та поспілкувався з людиною, котра утримує прилеглу територію у чистоті, – Сергієм Воропаєм.

Із п’яти станційних робітників наш співрозмовник – наймолодший, йому 33 роки. Трудиться, як і всі інші колеги, позмінно, за графіком.

Головне завдання – своєчасно очищати територію біля вокзалу (перон, колії, переходи) від усілякого сміття.

Як уточнив чоловік, саме теперішня, зимова пора року для представників його професії – найбільш складна. По-перше – це сніг, обсяги випадання якого не завжди прогнозовані. Треба активно боротися й із обледенінням перонів.

А погода, особливо в останні роки, нестійка, може змінитися навіть протягом одного тижня, так що можливі різні «сюрпризи». Наприклад, сьогодні лід на перонах посипали піском. А на завтра лід уже зійшов чи «вивітрився», тож доводиться, так би мовити, прибирати за собою (учорашню підсипку).

Станційні робітники (окрім пана Сергія це: Анатолій Коробенюк, Микола Гончарук, Микола Грига, Володимир Філіппов) мають «на господарстві» тракторець. Він є неабиякою підмогою взимку, адже можна досить швидко «побороти» кучугури.

Часом, особливо у зимову пору року, доводиться наглядати й за безхатченками, котрі, буває, заходять до вокзалу. Адже деякі з цих осіб полюбляють «гадити» там, де сидять (і чи це зала чекання чи просто лава коло перону – не важливо). Втім, розповідає Сергій Олександрович, останнім часом у напрямку роботи з такими особами активізувалася поліція.

– А ще, трапляється, школярі-підлітки на перон заходять, щоб на лавках посидіти (обирають собі таке місце відпочинку). Якщо бачимо, що насмітили і «туман роблять», то максимум що можемо – зробити зауваження. Ну а далі змушені після них  прибрати, – навів інший приклад наш співрозмовник.

До речі (про це мало кому відомо), до функціональних обов’язків станційних робітників, окрім прибирання, входить також прийом і здавання багажу пасажирів.

Утім, в останні роки потенційні клієнти Укрзалізниці усе частіше звертаються до поштових компаній, як от «Нової пошти». Бо хоча перевезення вантажу залізницею може бути і дешевшим, проте транспортування, буває, затягується, тобто займає не день і не два.

– Людям нині здебільшого важлива навіть не вартість послуги, а саме швидкий час доставки, – висловлює думку Сергій.

Прикро, але факт: більшість пасажирських поїздів, які останніми місяцями проїжджають через Шепетівський залізничний вузол, навіть не мають багажних вагонів…

Коли закінчується робоча зміна, Сергій Воропай йде додому. Мешкає, як стверджує, неподалік вокзалу. Цей нюанс, а ще порівняно спокійне робоче місце, як каже, то є ті два чинники, які його найбільше мотивують і наснажують до праці.

А у вільний час наш співбесідник, як виявилося, займається спортом. Ще з підліткового віку (тобто – вже понад п’ятнадцять років поспіль) «шанує» гирі, штангу, займається армреслінгом. Також грає у футбол із товаришами на новому спортмайданчику, який відкрився недавно на розі вулиці Степана Бандери та проспекту Миру.

Володимир КОВАЛЬЧУК.

Фото Володимира КОРОЛЬКОВА.

Залиште Ваш коментар
Перевести