Кожного року, починаючи з 1961-го, 23 березня світове співтовариство відзначає Всесвітній метеорологічний день. Він є ще одним професійним святом метеорологів усіх країн й, зокрема, України, а відтак — і дослідників «небесної канцелярії» аерологічної станції «Шепетівка». До того ж, як бачимо, цього року виповнюється ювілей такої важливої для них дати — 60 років.
Як розповів начальник аерологічної станції «Шепетівка» Володимир Васильченко, Всесвітній метеорологічний день заснований Всесвітньою метеорологічною федерацією, до якої входить 191 країна, зокрема й Україна, яка представлена Українським Гідрометцентром.
Фахівці нашої гідрометслужби беруть участь у виконанні зобов’язань країни з міжнародного обміну оперативними даними і в діяльності практично усіх програм цієї міжнародної організації, зокрема у Глобальній службі атмосфери, Всесвітній службі погоди тощо.
Свято спостерігачів за «небесною канцелярією» відзначається з метою підвищення обізнаності широкої громадськості в усіх країнах світу щодо діяльності національних гідрометеорологічних служб, а також задля поглиблення розуміння значущості такої праці й важливості метеорології та метеорологічної служби у забезпеченні добробуту населення.
Відзначення Всесвітнього метеорологічного дня також є нагодою привернути увагу органів державної влади, широкої громадськості до такої важливої проблеми, як вплив погоди, клімату, водних ресурсів на забезпечення збалансованого розвитку країни, необхідності зміцнення науково-технічного потенціалу вітчизняної гідрометеорологічної служби, діяльність якої значною мірою сприяє економічному та соціальному розвитку суспільства.
Й реалії сьогодення свідчать про зростаючу роль гідрометеорологічної інформації та прогнозів у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку, безпеки життєдіяльності суспільства. Адже стихійні гідрометеорологічні явища завдають значної шкоди економіці та населенню України. Паводки у гірських регіонах, штормовий вітер, посухи, ожеледі, сильні зливи з грозами – ось далеко не повний перелік стихій, які практично щороку призводять до матеріальних втрат і, на жаль, супроводжуються людськими жертвами.
— Щороку для цього дня обирають нове гасло, яке покликане допомогти людям зрозуміти значення метеорологічної служби. Тож, за традицією, Всесвітня метеорологічна організація опублікувала девіз, під яким пройде цей день у цьому році: «Океан, наш клімат і погода», — каже Володимир Анатолійович Васильченко. — Така тема Всесвітнього метеорологічного дня допомагає нам зрозуміти світ, у якому ми живемо, включаючи наслідки зміни клімату, і нерозривний зв’язок між океаном, кліматом і погодою.
До речі, навесні та влітку на погоду у світі й Україні впливатиме такий природний феномен, як Ла-Нінья – це кліматичне явище, що регулярно виникає у тропічних широтах Тихого океану. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, нинішня Ла-Нінья обіцяє стати найпотужнішою за останні 10 років. У зв’язку з цим кліматологи не виключають, що цей рік може виявитися менш спекотним і сухим, ніж 2020-й. Але він також може увійти до п’ятірки найбільш теплих років за всю історію спостережень.
— Ла-Нінья підсилює циклонічну діяльність не тільки у Тихому океані, а й в Атлантиці, — аналізує Володимир Анатолійович. — Це означає, що циклони, які неминуче будуть проходити із Заходу і південного заходу через територію України, виявляться більш потужними, ніж торік. А циклони, як відомо, несуть опади — дощі, град і часто супроводжуються бурями і грозами.
Перешкодою їм можуть стати антициклони, що формуються на Півночі та Сході України. Це протиборство багато у чому визначатиме погоду у нашій країні. Тобто варто очікувати різких перепадів погоди, температурних «гойдалок». Можуть бути побиті й температурні рекорди попередніх років, особливо у літні та осінні місяці.
Стає реальністю й те, що клімат у нашій країні помітно змінюється. В Україні поступово, але неухильно стає дедалі тепліше. І цей рік не стане винятком.
Причина – продовження глобального потепління на планеті. Незважаючи на численні заяви і застереження кліматологів про те, що Землі загрожує перегрівання, яке може спричинити незворотні зміни клімату, на практиці мало що змінилося.
— Попередній рік був в Україні найтеплішим за всю історію спостережень, середньорічна температура повітря виявилася вищою за звичайну більш ніж на 2,5 градуса, а у деяких регіонах — майже на 3 градуси, — зазначає Володимир Васильченко. — Майже протягом усіх місяців, крім квітня і травня, температура повітря була вищою за норму. При цьому шість місяців були найтеплішими за останні 140 років. Значення середньомісячної температури часто перевищували норму на 5-7 градусів і більше, а середньої за добу – на 10-15 градусів і більше. Це призвело до того, що у 2020 році вперше на всій території країни не було метеорологічної зими, коли період із середньодобовою температурою нижче 0 градусів триває понад 5 днів, не було також снігового покриву.
Осінь виявилася найтеплішою з кінця XIX століття. Літо хоча і настало за календарем, але затрималося до середини жовтня. Характерною особливістю 2020 року була не тільки аномально висока температура повітря, а й дефіцит опадів, що призвело до тривалої посухи, проблем з водними ресурсами і лісових пожеж. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації, очікується, що 2021 рік також буде аномально теплим.
Правда, з опадами нам у другій половині зими дещо поталанило й запаси вологи у грунті дають надію на оптимістичний, щодо агрокліматичних умов, початок цьогорічного хліборобського сезону.
Володимир НИТКА.