У його пріоритетах – рятувати життя громадян та дбати про особовий склад
Начальник караулу 21-ї державної пожежно-рятувальної частини 5-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, капітан служби цивільного захисту Анатолій Олександрович Денисюк з 2015 року — у лавах рятівників.
До виконання обов’язків чоловік приступив одразу ж після закінчення Львівського державного університету безпеки життєдіяльності: спочатку півтора року прослужив інспектором 21-ї ДПРЧ, а потім обійняв посаду начальника караулу. У підпорядкуванні Анатолія Олександровича 13 пожежників-рятувальників.
Начальник караулу – це той, хто попереду йде, так би мовити, у вогонь та воду. Він першим вирушає у ланці пожежників у розвідку. Без його дозволу ніхто не повинен зробити ані кроку. Він і контролює дії рятувальників, і бере безпосередню участь у ліквідації пожежі, і звітує про наслідки тощо. Робота не з простих, дуже відповідальна та варта поваги.
— У пожежників завжди вистачає викликів щодо надзвичайних ситуацій. Це займання різного роду, дорожньо-транспортні пригоди, коли треба деблокувати людей, інші надзвичайні ситуації, — розповідає Анатолій Денисюк. — Так, наприкінці червня у м. Шепетівці довелося звільняти жінку, ногу якої затисло між бетонними плитами, вимощеними навколо водонапірної колонки. Це сталося на вул. Климовича пізнім вечором. За допомогою спеціального аварійно-рятувального інструмента ми розсунули плити та звільнили ногу потерпілої за 20 хвилин, після чого передали жінку медикам «швидкої».
— Важко згадувати про той трагічний випадок, коли внаслідок пожежі обгоріла 11-річна дівчинка. Саме тоді мені, вперше за 6 років роботи, довелося знайти у задимленому приміщенні непритомну дитину. Адже здебільшого, коли повідомляють про займання і припускають, що у будівлі можуть бути люди, то цей факт не підтверджується, — розповідає Анатолій Олександрович.
Ця біда сталася рік тому, у серпні, на Старокостянтинівському шосе. Тоді до рятувальників надійшов виклик про займання у приватному секторі з підозрою про те, що у будинку є двоє малолітніх дітей. Пожежники на чолі з начальником караулу Анатолієм Денисюком та заступником начальника 21-ї ДПРЧ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області Рустамом Головком прибули на виклик за лічені хвилини.
На момент приїзду рятувальників хлопчик уже знаходився на вулиці, а у задимленому приміщенні треба було відшукати дівчинку. Одягнувши апарати захисту органів дихання та зору, рятівники проводили розвідку та ліквідовували пожежу.
Дівчинка знаходилася у найвіддаленішій кімнаті, під купою речей, була непритомною. Її Анатолій Денисюк знайшов та передав через вікно колезі.
— У таких ситуаціях ми, рятувальники, не думаємо про небезпеку. Виконати завдання потрібно, іноді ризикуючи власним життям, — додає Анатолій Олександрович.
А загалом таких випадків, коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю рятувальника, в Анатолія Денисюка було чимало. От, приміром, на початку літа горів гараж на вулиці Некрасова і під час гасіння одна стіна будівлі обвалилася. На щастя, усе обійшлося.
— А скільки разів доводилося виносити газові балони у ході гасіння пожежі, — додає Анатолій Олександрович. — Але якби ми, рятівники, піддавалися емоціям, то хто б тоді рятував людей…
Як не дивно, але у начальника караулу були й комічні історії. Якось доводилося виламувати двері у квартирі, в якій, за словами жінки, нібито, знаходилася дитина. Згодом стало відомо, що насправді у приміщенні був дорослий чоловік, який випадково зачинився і заснув, а його мати не могла потрапити до свого помешкання.
Буває і чимало хибних дзвінків у період, коли караул на чолі з начальником Анатолієм Денисюком заступає на чергування. Та рятівники завжди поспішають на допомогу, бо усе вирішують секунди, а їм потрібно без будь-яких вагань, швидко «запобігти, врятувати, допомогти».
Алла ЗАХАРЕЦЬ.