Для довідки Шепетівський топогеодезичний центр, сформований 7 липня 1941 року, як 64-й геодезичний загін, — одна із найпрославленіших військових частин міста, що внесла значний вклад у Перемогу над німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни. Центр відомий як так зване «третє містечко», а ще як колишня в/ч 21107.  29 травня 1961 року штаб частини переїхав до Шепетівки з міста Бузька і досі тут квартирується.

У житті частини за останні роки багато чого змінилося. Насамперед, через те, що відбуваються воєнні події на Сході України. Тому топогеодезистам постійно доводиться  перебувати на передовій.

Проводити комплекс топографічних і геодезичних робіт під час виконання заходів землеустрою земель оборони, доведення до військ картографічних даних, контроль точності прив’язки стартових позицій ракетних підрозділів, забезпечення військ топографічними та спеціальними картами та інше.

Для пересічного читача цей перелік значної інформації не несе. А ось військовослужбовці, які перебувають у зоні бойових дій, добре знають, що без допомоги топогеодезистів аж ніяк не обійтися.

З початку бойових дій на Сході України хрещення у боях і  під час обстрілів пройшли більше ста шепетівських топогеодезистів. Серед тих, хто одними з перших отримав гарт у боях з ворогом стали командир центру  полковник Олег Петрович Чернецький. Та й у ці дні на фронті несуть службу їхні військовики. До речі, декілька офіцерів прикомандировані до морської піхоти.

Побували на передовій разом з підлеглими заступник командира частини підполковник Богдан Михайлович Мудрак, перший заступник командира Святослав Євгенович  Сарахман. Яких ви бачите на  знімку Володимира Королькова (зліва направо).

До речі, на заголовок до цієї замітки надихнула фраза, що написана на стенді  відразу ж за пропускною частиною: «Там, де ми, там Україна».

Олександр ЦАРИК.