Саме такою є філософія волонтерської культури закладу освіти завдяки ініціативі вчителів. І саме так називається одна із інсталяцій у шкільному музеї. Адже з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Корчицький ліцей став осередком волонтерського руху. І це важливо для сучасних дітей.
«Волонтерство дає можливість отримати особливі навички, як-от співвідповідальність, усвідомлення участі у громадській та місцевій діяльності, у набутті практичних життєвих орієнтирів, відчутті причетності до чогось важливого. Волонтерство — це територія любові. Адже найкраще ми вмотивовані робити те, у що віримо і що любимо. Тому найбільш ефективні там, де нам подобається бути», — переконана директорка ліцею Зоя Любицька.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України саме у стінах освітнього закладу сформувалася стала волонтерська спільнота з трудового і педагогічного колективів, здобувачів освіти та їхніх батьків.
— Організація численних зборів продуктів, медичних препаратів, засобів гігієни, кілометри сплетених маскувальних сіток, власноруч виготовлені десятки ящиків окопних свічок, «вітамінних бумів», домашніх консервів та страв, які полюбляють воїни, проведення традиційних шкільних ярмарків, майстеркласів та акцій на підтримку ЗСУ — це лише маленький крок, який нам посильний до наближення бажаної Перемоги, — наголошує Зоя Любицька. — Ви знаєте, що найчастіше просять захисники? Наше славнозвісне медове печиво та обереги, виготовлені дитячими руками! І ми, ні на мить не зупиняючись, готуємо, печемо, старанно пакуємо та відправляємо з безмежною вдячністю нашим Героям. Краса добрих справ, скажете ви. Ні, це обов’язок кожного свідомого українця, кожного учасника освітнього процесу Корчицького ліцею!
Дитяча ідея з патріотичними смаколиками наповнилась дорослим змістом вдячності, підтримки і допомоги для наших «воїнів світла», бо пакунки з медовим жовто-блакитним печивом роз’їжджаються не лише на благодійні ярмарки, але й у «гарячі» точки України, на передову.
Корчицьким патріотичним печивом, паляницями та пирогами смакують бійці на фронті і щиро дякують. А для учнівського самоврядування закладу випікання та декорування смаколиків перетворилося на особливе атмосферне дійство, яке надихає, живить вірою у перемогу та у незламність українських Героїв. У кожну коробку з печивом школярі дбайливо кладуть листи з малюнками та власноруч виготовлені обереги, щоб підтримати наших захисників і подякувати за незламність.
У закладі проводяться уроки мужності «Герої рідного краю», флешмоби-подяки захисникам та захисницям, уроки звитяги та години спілкування. Учні ліцею зустрічалися з односельчанами-захисниками — Павлом Годюком, Сергієм Козаченком, Володимиром Мосійчуком, Василем Луцем. Із захопленням вони слухали їхні розповіді, а потім для них та їхніх побратимів передали солодощі, ліки, засоби гігієни та обереги.
У ліцеї організовують благодійні ярмарки, кошти з яких передають на потреби наших воїнів. Підтримали волонтерський збір на пікап і РЕБ для Сергія Кудрика — захисника з 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади та збір на дрон для Юрія Носоля — бійця 2-го батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Закупили павербанки для 65-ї окремої механізованої бригади, де служить працівник ліцею Павло Годюк, для 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», у якому воює Олег Мосійчук, збирали кошти на лікування пораненого прикордонника Анатолія Пенюти.
Також учні 4-го класу закупили газові пальники та редуктори для захисників 88-го батальйону ТРО. Ліцеїсти доєдналися до Всеукраїнської акції «Super coins», зібрані кошти перераховані на придбання детекторів виявлення дронів «ванільки» і спрямовані для бійців 65-ї окремої механізованої бригади.
Діти повсякчас готують вітальні листівки та малюнки для воїнів, якими доповнюють передачі на передову.
Педагоги ліцею під час проведення виховних заходів, уроків пам’яті пов’язують нинішнє воєнне сьогодення з минулим у роки Другої світової війни, коли Україна також боролася з нацистськими окупантами.
Школярі волонтерського загону «Милосердя» під керівництвом педагога-організатора Оксани Кондратюк та вчительки історії Людмили Заєць постійно стежать і наводять лад біля братської могили, обеліска Слави, де поховані наші земляки, які загинули у роки минулої війни.
А ще згадують тих, невинно убієнних, які померли від голоду у роки Голодомору, беруть участь в акціях «Запали свічку», «Врятувати від забуття». Учні закладу стали активними учасниками військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
Загалом усі заходи у закладі проводять з метою національно-патріотичного виховання й формування патріотичної свідомості учнівської молоді. У ліцеї шанують пам’ять захисників-земляків, колишніх учнів ліцею, які загинули у боротьбі за незалежність й територіальну цілісність України: Віталія Каравана (1993–2020 рр.), Олександра Бершеду (1999–2022 рр.), Богдана Закреничного (1997–2023 рр.), Андрія Мосійчука (1998–2024 рр.), Валерія Коськовецького (1974–2024 рр.), Сергія Каравана (1990–2024 рр.). Вічна слава і шана Героям!
— Учасники освітнього процесу Корчицького ліцею, спільно з батьками, депутатським корпусом та громадою Корчицького старостинського округу, приватними підприємцями с. Городнявки, волонтерами Наталією Завістовською, Русланою Ребекевшею–Дем’яненко з БФ «Неймовірні люди», ВО «Жінки на підтримку армії» (м. Шепетівка), активістами с. Климентовичів продовжують активну волонтерську діяльність і крок за кроком наближають Перемогу, — зауважує директорка ліцею Зоя Любицька.
А наостанок додамо, що не лише добрими справами славиться ліцей, яким керує Зоя Андріївна, а й красою, котра в усі пори року радує кожного, хто ступає на подвір’я навчального закладу. Вражає туєва алея, «сади перемоги» – трояндовий та фруктовий, декоративний рокарій, а ще дивує лавандовий острівець. Невдовзі милуватимуть розмаїттям барв тюльпани, півонії, іриси, лілеї та чорнобривці.
В оточенні такої краси здобувають знання, зростають патріотами, розвивають свої творчі навички ліцеїсти. Ось лишень хочеться, каже Зоя Любицька, щоб якнайшвидше до дітей повернулася радість мирного та щасливого життя.
Наш кор.