Тетяна Грицюк — шепетівчанка, закінчила 9 класів місцевого НВК №3. Потім здобула кваліфікацію зубного техніка у медичному училищі, а далі, у 2013-му, вступила до Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова.
Цієї весни Таня закінчує інтернатуру. Упродовж останніх двох років повноцінно працює та надає фахову допомогу як лікар-стоматолог у приватних клініках. А найцікавіше у її біографії те, що у свої 25 років Тетяна вже двічі побувала у ротації на Сході України.

Кращі для кращих

Попереднього року Тетяна Грицюк стала волонтеркою. Вона зголосилася до команди лікарів, які безкоштовно на Сході лікують зуби нашим захисникам. Ця діяльність відбувається у межах проєкту «ТриЗуб 2».
Ще навчаючись в університеті, дівчина неодноразово чула про такий проєкт. Його «запустили» лікарі-стоматологи ще 2014-го. Студенти часто долучалися як асистенти лікарів. Одногрупник Тетяни — Михайло — завжди з піднесенням ділився враженнями від такого волонтерства. Але Тетяна не хотіла їхати як недосвідчена помічниця, вона прагнула працювати на рівні з професійними лікарями.

«Моя перша вахта на Сході у команді стоматологів-волонтерів розпочалася 4 жовтня 2019 року і тривала 10 днів. Наважилася я на неї після того, як відчула, що вже можу професійно надавати послуги зубного лікаря на рівні з іншими кваліфікованими фахівцями. До того часу багато вчилася, відвідувала додаткові майстер-класи, їздила на спеціалізовані тренінги, працювала і набиралася практичних навичок. Адже серед волонтерів-медиків поширений наш слоган — «Кращі для кращих». Тому лише професійні стоматологи можуть лікувати наших найкращих захисників, які на Сході жертвують власним життям заради миру в Україні», — розповідає Тетяна.

У зоні бойових дій склад команди дуже важливий

Тетяна Грицюк долучилася до проєкту через знайому викладачку свого університету Наталію Бабійчук. Жінка тривалий час займається волонтерством, а у проєкті «ТриЗуб 2» допомагає комплектувати команди стоматологів для поїздок на Схід. До слова, пані Наталя деякий час також викладала у нашому Шепетівському медичному технікумі. Тетяну без вагань погодили у вахту стоматологів і почали шукати їй напарника.
«Мені дуже пощастило. Зі мною вирушив на Схід досвідчений, принциповий та невтомний до роботи лікар з м. Немирова Олександр Стефуранчин. Його поїздки розпочалися ще 2015 року, коли Олександра мобілізували як лікаря у зону бойових дій.
Півтора роки він прослужив на передовій. А після продов­жив цю справу, проте уже як волонтер проєкту «ТриЗуб 2». І практично протягом останніх років регулярно допомагає нашим військовим як фінансово, так і фізично у складі вахти стоматологів-волонтерів. Тобто я отримала не просто колегу, а наставника та ментора, з якого хочеться брати приклад», — ділиться Тетяна.

У напрямку «Львів – війна»

«Наша вахта територіально знаходилася у маріупольській стороні. Ми були за 2 кілометри від лінії фронту, де проходять бойові дії. Тамтешній стоматологічний кабінет — це переобладнаний автомобіль, у якому знаходиться все необхідне для лікування та роботи лікаря.

З першого до останнього дня ротації ми працювали у режимі «нон-стоп». Спали по 3-4 години, не завжди встигали поїсти. Постійно вели прийом пацієнтів, починаючи з 6-ї – 7-ї години ранку і закінчуючи о 2-й – 3-й годині ночі. Військових могли до нас направляти прямо з окопів. Вони проходили огляд, лікували зуби і поверталися назад на свої позиції.
Це був дуже емоційний період. Ми хотіли встигнути зробити максимум, що вдавалося. Досі не розумію, звідки у нас там бралися сили, щоб витримати таке навантаження — 10 днів практично без відпочинку з мінімальним сном. В останній день мого перебування намагалася прокинутися якомога раніше, щоб прийняти хоча б ще двох пацієнтів і встигнути до відправлення потягу (о 12.00) підготувати робоче місце для наступної команди стоматологів», — ділиться Тетяна.


Дівчина розповідає, що потяг «Маріуполь–Львів» між собою жартома називають «Війна–Львів».
«І лише коли заходиш у вагон, сідаєш у плац­карт, починаєш відчувати своє реальне виснаження і безсилля. Але паралельно з цим ти дуже натхненна ейфорією від того, що стільки вдалося зробити. Бо тепер точно знаєш, що тут твоя допомога дуже потрібна і мотивація просто зашкалює, — ділиться молода лікарка. — Мене часто запитують: «Що ти там, дівчинко, робиш? Це ж війна, страшно, стріляють…». Так, страшно. Але ж наші хлопці там постійно перебувають у набагато небезпечніших умовах».

Медичне обслуговування у шпиталях має  бути кращим

«Якраз тут, на Сході, дуже відчутно, що державні програми медичної допомоги практично майже не працюють. Якість допомоги у шпиталях бажає бути кращою. Мені доводилося переробляти роботу стоматологів, які нібито лікували солдатів у шпиталі. Звичайно, не можу говорити за всі установи та усіх лікарів, але з власного досвіду скажу: ситуація плачевна. І це, насправді, дуже велика проблема», — розповідає Тетяна.
За її словами, упродовж однієї вахти (10-11 днів) у середньому вдається прийняти близько 60-70 пацієнтів. На лікування одного витрачають приблизно 2 години

«У залежності від стану зубів, потреби та складності лікування. Бувають важкі ситуації, коли треба до трьох годин працювати з одним пацієнтом, а є й такі, що і години-півтори достатньо. Та все ж наша мета — не кількість, а якість надання послуг. Бо усіх військових за одну ротацію ніколи не охопиш», — пояснює Тетяна.

Відбула перших дві ротації і планує їхати ще

«Після першої своєї вахти (4–14 жовтня 2019 року) я зрозуміла, що тепер, коли вже потрапила у проєкт «ТриЗуб 2», не хочу залишати його. Тому другої ротації, яка тривала з 16 по 28 січня 2020 року, не могла дочекатися.
Солдати завжди дуже радіють стоматологічній допомозі. Щоб віддячити, люблять вручати свої шеврони. У нас на борту клініки уже є ціла колекція. А котрі з них повторюються, ті я забираю у свою особисту. Маю уже 15 штук. Дуже їх ціную і бережу.


Надалі планую продовжувати брати участь у поїздках. Але також маю поєднувати особисті справи та роботу, щоб мати змогу забезпечувати своє життя», — говорить Таня.
Загалом до проєкту з 2014 року поступово долучалися лікарі з усієї України та навіть з-за кордону. Уся спільнота «ТриЗуб 2» налічує понад 250 лікарів. За цей час вдалося пролікувати понад 30 тисяч захисників.
Як розповідає Тетяна Грицюк, багато стоматологів проєкту не лише їздять волонтерами на Схід, а й також продовжують безкоштовно проводити лікування воїнів-захисників вже у власних клініках.
«Дуже важливо розповідати тут, серед мирного життя, що війна на Сході не закінчилася, бойові дії тривають. І ми, якщо маємо можливість, повинні туди їхати та допомагати, бо нас там потребують. Повірте, віддача буде на 1000 відсотків», — додає молода лікарка.

Спілкувалася Марина ЛОЖКІНА.