Ринкова вартість ранніх овочів цього року шокує. Днями, наприклад, помідори, кабачки коштували 30 гривень, трішки дешевшими були капуста, редька (по 20 гривень за кілограм). Продовжує «бити рекорди» вартість старої та насіннєвої цибулі (вони, відповідно, коштують 35 та 250 гривень за кілограм).
Втім, це ще нічого. Значно вищою була ціна на ранню городину перед Великоднем та на травневі свята. Тоді майже усі складові українського борщу дотягували за ціною до 50 гривень. І люди дещо купували, бо ж святкували.
Зараз на ринку мало охочих придбати таку дорогу продукцію. Де-не-де зупиняється покупець, аби взяти на салат огірок, помідор чи капустину.
До Марії Петрівни у гості приїхали родичі, тож вона змушена купити деяку городину до столу.
— Але зараз їмо переважно торішню консервацію. Вона, на мою думку, безпечніша, корисніша. Буду чекати, поки ціни стануть доступнішими, — сказала жінка.
Ще один покупець при мені взяв по півкілограма огірків та помідорів. Сказав, що це продукти на дорогу, бо їде у відрядження.
Кілька червоних бурячків купила біля іншого прилавка літня пані. Без цього продукту вона не може обходитись, бо він помічний для неї. Торішні бурячки зі своєї грядки жінка уже давно використала. Значну частину врожаю переробила, зробивши заправку для червоного борщу.
Ось так шепетівчани пристосовуються до «скажених» ринкових цін — купують у разі крайньої необхідності, і то дуже небагато.
А що ж кажуть спеціалісти стосовно цих «сюрпризів» із ранньою городиною? Вони констатують, що вона здебільшого привозна, тому й така ціна. Наприклад, молоду картоплю везуть до нас аж із Єгипту, також бульбу нам постачають «бульбаші», тобто білоруси. Цибуля їде до нас із Казахстану, морква має польське походження. Помідори та капуста – свої, українські, але вартують, ніби доставлені з далекого зарубіжжя.
А що ж наші, місцеві сільгоспвиробники? Чи турбуються про те, що буде на столах у місцевих мешканців?
Зі слів Валентини Лопоцюк, виконуючої обов’язки завідувачки відділу агропромислового розвитку Шепетівської РДА, лише одиниці місцевих фермерів та сільськогосподарських об’єднань сіють на своїх площах городні культури. Приміром, ТОВ «Лотівка-ЕЛІТ”» планує закласти площі для гарбузів та квасолі, але майже два тижні його працівники не могли вийти у поле через дощову погоду.
Фермер із Косої Рішнівки Степан Мартинюк у 2017 році вирощував капусту, торік – цибулю, а цієї весни чоловік планує засадити 42 гектари землі капустою та цибулею, сподіваючись на врожай та попит населення.
— Місцеві сільгоспвиробники не зацікавлені у вирощуванні городніх культур, бо вони дають менший прибуток, ніж зернові, технічні культури, — зауважила Валентина Лопоцюк.
Тож шепетівчанам нічого не залишається, як брати сапки і йти на грядки, аби забезпечити свої сім’ї необхідними продуктами харчування.