Триває шостий місяць протистояння України повномасштабному вторгненню росії. Українці героїчно втримують позиції та відбивають наступи ворога. Попри це, на жаль, маємо багато втрат та ще більше постраждалих. Значна кількість шепетівчан наразі служить у Збройних Силах України. Решта ж намагається підтримувати військових у тилу.
Шепетівчанин Орест Юзвенко, учасник АТО, уже тривалий час перебуває за кордоном на роботі. Коли ж дізнався про повномасштабне вторгнення росії, почав шукати будь-які можливості, аби допомагати військовим та постраждалим у війні. Недавно чоловікові вдалося заручитися підтримкою польської благодійної організації «Fundacja Avalon».
— Ще коли був на війні у 2015 році, познайомився з полькою Анею Возняк–Бірюковою. Вона приїздила у зону АТО як волонтерка. Це знайомство збереглося і от недавно нам вдалося відновити співпрацю. Пані Аня разом з колегою Регіною Романієнко через благодійну організацію «Fundacja Avalon» передали у Шепетівку 35 нових інвалідних візків. Це досить якісний і дуже потрібний інвентар. Вартість такої допомоги складає близько 9000 євро, — розповідає Орест Юзвенко.
Він також зауважує, що благодійники хотіли розуміти, кому вони передають допомогу і як потім її використовуватимуть. Тож чоловік виступив як посередник та представник Шепетівської громади.
— Я звʼязався з міським головою Віталієм Бузилем, пояснив ситуацію та розповів про можливості. Вдалося офіційно укласти угоду про співпрацю міської ради з організацією «Fundacja Avalon». Адже усе мусить бути офіційно, — пояснює пан Орест.
Наразі 28 візків вже знаходяться у Шепетівці, ще 7 найближчим часом доставлять у місто.
— З транспортуванням завжди проблематично. Але завдяки підтримці міської влади більшість візків уже вдалося доправити. Хочу подякувати меру і хлопцям, які особисто везли отриману допомогу. Вони дуже старанно усе пакували і вантажили. Мені приємно, що є люди, які справді переймаються і хочуть зробити усе максимально якісно. Така підтримка дуже надихає і мотивує продовжувати шукати можливості для гарних справ, — додає шепетівчанин.
Пан Орест зізнається, що інколи навіть не сподівався, що задумане справді вийде, але з Божою поміччю вдається усе.
— Дякую усім благодійникам, жертводавцям та організаціям, які підтримують і допомагають Україні! З ласки Господньої усе влаштовується. Сам не планую, але якось Господь посилає і людей, і можливості…
Знаю, що інвалідні візки зараз дуже потрібні, бо покалічених хлопців, на жаль, багато. Для когось вони стануть тимчасовим засобом для пересування, а для когось – можливо, «новими ногами» на все життя.
Візки, які доставили у Шепетівку, передали для військового капелана, отця Василя Боднара і лікаря Олега Довганя. Вони уже на місці розподіляють цю допомогу безпосередньо до потреб…
Як повідомив військовий капелан, отець Василь Боднар, частину цих візків від Шепетівської громади уже офіційно передали у Хмельницький госпіталь. Ще частину залишили у Шепетівській багатопрофільній лікарні, оскільки тут недавно обладнали відділення для лікування поранених військових. Решта наразі чекають свого призначення.
— Пан Орест уже тривалий час є добрим другом і підтримкою для наших захисників. Постійно допомагає, багато чого корисного передає для якісної служби військовослужбовців. Його власний бойовий досвід є великою перевагою, бо він уже знає, яку амуніцію краще придбати і яка точно буде надійною у використанні.
Ще на початку повномасштабного вторгнення пан Орест вирішив, що нині найбільш корисним буде займатися волонтерською діяльністю за кордоном. Оскільки це не менш важлива допомога, якої ми дійсно дуже потребуємо, для ЗСУ, для Перемоги, — зауважує військовий капелан, отець Василь Боднар.
Окрім інвалідних візків шепетівчанину Оресту Юзвенко недавно також вдалося зібрати кошти, закупити і передати у шепетівську військову частину якісний тепловізор. Ще раніше – 10 рацій для звʼязку.
На постійній основі пан Орест організовує доставку необхідних продуктів харчування та медикаментів. На цьому наразі не зупиняється і продовжує шукати можливості.
Марина ЛОЖКІНА.