Але чи бажає цього більшість жителів Михайлюцької громади?
Турецькі компанії «Onur Group» та «Ozdogu Sarp Mining» планують розробку Буртинського родовища графітових руд у Шепетівському районі. Поява добувного підприємства матиме позитивний вплив на соціально-економічне життя регіону, буде створено щонайменше п’ять тисяч робочих місць, пише УНІАН із посиланням на відеоблог виконавчої директорки Національної асоціації добувної промисловості України Ксенії Оринчак.
«На підприємстві, яке розроблятиме це родовище, будуть працювати близько п’яти тисяч людей. Це – добробут регіону, зростання фінансово-економічних показників: частина коштів від розробки цього родовища буде залишатися на місцях, а частина піде у загальнодержавний бюджет», – розповіла пані Ксенія.
Водночас геолог та ексначальник управління геології твердих корисних копалин НАК «Надра України» Володимир Лукаш стверджує, що створення потужного добувного підприємства у Шепетівському районі призведе до появи значної кількості супутніх робочих місць – біля 20 тисяч. «Це ж і обслуговуючий персонал, і наукові заклади, і заклади харчування, і транспорт», – зазначив геолог.
У планах турецьких інвесторів спрямувати на розробку кар’єра та родовища близько двох мільярдів гривень. «Я за добробут регіону. Якщо є всі дозволи. На мою думку, рано чи пізно його [родовище] треба відкривати, бо це стратегічно серйозно», – каже депутат Михайлюцької сільської ради Валерій Собченко.
Як планується, «Onur Group» через свою українську компанію «Спис Україна» буде розвивати транспортну інфраструктуру регіону, підведе нові лінії електропередач, а також створить навчальний комбінат у Шепетівці, ліцей для навчання та підготовки фахівців відповідних напрямків, йдеться у матеріалі. Ба більше, турецька корпорація веде переговори з одним із стратегічних інвесторів щодо побудови в Україні заводу з виробництва літій-іонних акумуляторів для електромобілів.
Крім того, пише УНІАН, експерти розвінчали головні міфи щодо майбутнього кар’єру.
Міф 1: «зникне вода»
Дехто вважає, що через розробку родовища у селах зникне вода у криницях. Насправді, в навколишніх селах з’явиться якісна вода, що передбачає план робіт із розбудови родовища. «В планах компанії «Спис Україна» передбачається буріння гідрогеологічних свердловин для водозабезпечення навколишніх сіл. Для того, щоб потім забезпечувати населення питною водою. Буриться мережа свердловин і підземними нормальними водами забезпечується місцеве населення», – пояснює геолог Володимир Лукаш.
Міф 2: «доведеться жити на краю кар’єру»
У Михайлючці, Замороченні та Городнявці є побоювання, що будинки селян опиняться на краю майбутнього кар’єра. Проте компанія «Спис Україна» зобов’язується надати місцевим, чиї будинки будуть знаходитися близько до кар’єру, нове краще житло. І ця практика успішно діє на інших аналогічних підприємствах. Зазначає експерт з геології Лукаш: «Компанією передбачається виплата відповідних компенсацій чи надання житла. Це є у програмі робіт компанії».
Міф 3: «радіація»
Місцеві люди подейкують, нібито під покладами графіту є уран, і через нього усі мешканці навколишніх сіл захворіють на рак. Насправді, кажуть геологи, що працюють у межах Буртинського родовища графітових руд, урану там немає. Фахівці певні: ніякою радіацією видобуток графіту не може зашкодити місцевим мешканцям. До того ж, роботи будуть проводитися із дотриманням комплексу безпекових заходів. «Графіт – це інертний матеріал. Його вплив на здоров’я практично нульовий. Ми активоване вугілля п’ємо, коли живіт заболить. Оце вважайте, що ми п’ємо активоване вугілля. Тільки в таких дозах, що його практично не буде помітно, – розповідає Володимир Лукаш. – Як геолог із 40-річним стажем, який працював і в районі залізорудних родовищ, і в районі вугільних шахт, я б не переживав тут за здоров’я своєї родини».
Відтак, не варто вірити у міфи та вигадки, підсумовує директор Національної асоціації добувної промисловості Ксенія Оринчак. «Соціальна угода з інвестором із світовим ім’ям стане крутим стартом для мешканців Михайлючки, Заморочення, Городнявки та й взагалі для всього північного регіону Хмельниччини. Вже скоро тут може початися нове життя – на значно вищому соціально-економічному рівні. Це – цілком можлива реальність, і буде дуже шкода, якщо розвитку завадять якісь вигадки, міфи та забобони».
***
Дай, Боже, щоб так і було. Але, на нашу думку, з жителями Михайлюцької громади потрібно частіше зустрічатися, відповідати на їхні незручні запитання, проводити роз’яснювальну роботу. Адже поки що значна частина громади критично налаштована до перспектив приходу нових інвесторів.
Щоб зрозуміти настрої громади, можна, для прикладу, погортати сторінки у соцмережах, де гуртуються місцеві жителі, ті, хто раніше мешкав у Михайлючці, Городнявці, інших селах неподалік та люди, просто небайдужі до тамтешніх справ.
Серед їхніх дописів – чимало критичних.
Приміром, пані Людмила у Фейсбук-групі «Михайлючка онлайн» вважає, що мешканці сіл категорично проти відкриття кар’єру, тому що вже мають схожий життєвий досвід. Та й вода у криницях почала пропадати відтоді, як ще раніше було відкрито родовище пегматиту. «Поки наші хлопці на війні великими зусиллями «відгризають по шматочку» вже і без того спаскудженої нашої української землі, ми повинні загальними зусиллями відстояти те, що в нас є – затишну, родючу, квітучу малу батьківщину. Наші діди, прадіди її відстояли і ми маємо її втримати», – пише жінка.
А ось як висловилася Юлія, і теж у Фейсбуці: «Ми проти, бо це несе загрозу нашому здоровʼю і подальшому життю тут. Мій будинок знаходиться на відстані кілометра від родовища. Карʼєр – це відкритий спосіб видобування. Тільки уявіть, який пил там буде стояти (бо це не шахта десь під землею, яка також має свої ризики). Ми будемо змушені постійно цим дихати, наші діти теж. Буде страждати сільське господарство. Ми не зможемо в цій «пилюці» нічого вирощувати. Це – не кажучи про звуки, якими все буде супроводжуватися і постійний хід техніки, яка буде все вивозити… Свого часу ми будували укріплення, щоб боронити село від загарбника, й тоді нам ніхто не приїхав допомагати. То були прості жителі села, які захищали свою територію. Ми боронили свій дім і життя рідних, а не родовище».
У коментарі іншої Юлії значиться: «Хтось собі вирішив ціною здоровʼя та безпеки людей піднімати економіку України. На словах – немов мають бути другі Арабські Емірати. А можете показати успішні кейси в Україні, де люди живуть в епіцентрі видобувної галузі здорові, щасливі та ще й багаті?»
«Ліпше пекарню відновили б у селі. Це ж і робочі місця, і екологія, і «смачне» повітря. Вистачило б для трьох сіл. А ще – м’ясо-молочний комбінат», – додала Ірина у ФБ-групі «Все про все у Михайлючці»/
Фото ілюстративне.