Біля готелів влаштовані «ялинки» з гірлянд, стоять казкові гноми і сніговики з вати. Інтер’єри та екстер’єри прикрашають написи «Щасливого Різдва!» і новорічна ілюмінація.

– Перше враження, коли сходиш з літака у аеропорту Хургади – багатотисячної туристичної «оази» на березі Червоного моря – від повітря. Здається, що воно «настояне» на морі й фруктах, – згадує нещодавню поїздку до Єгипту шепетівчанин Ігор Чайка, фахівець з інтернет-технологій.

Можливо, так «постаралися» вітри. Свіжі повітряні потоки надходять до узбережжя з боку численних африканських пустель. Причому з силою, яка часом сягає 10-15 метрів на секунду. Тож ніжитися на пісочку біля моря (хоча вода казково тепла, як і температура повітря) проблематично.

Відтак, постояльці готелю зазвичай купалися у басейні. Однією з провідних тем їхніх розмов (чув поляків, голландців, німців) були місцеві фрукти. Нині багатьох, хоча і не сезон, приваблюють ціни на манго.

За кілограм таких фруктів на колоритних арабських ринках правлять, якщо «перекласти» з єгипетських фунтів на нашу валюту, десь 90–100 гривень. Втім, початкова ціна зазвичай вища удвічі. Тож сміливо торгуйтеся з добродіями у «арафатках» і довгих халатах. Будьте упевнені: торговці, котрі гордо «височіють» на «пірамідах» з фруктів, залюбки скинуть ціну.

До речі, серед єгиптян не популярні звичні нам «довгі» банани. Там типові – значно менші за розмірами. На банановій плантації, яку ми відвідали з екскурсією, пригощали саме такими, «мініатюрними». Траплялися і фрукти, що майже не відомі у наших краях, як от агава.

Окрім сільського господарства, садівництва, у країні добре розвинена сфера туризму. У Хургаді, наприклад, з нею, певно, пов’язано до 90 відсотків усіх робочих місць. Як розповів знайомий гід, розмір «типової» середньої зарплати в країні (у перерахунку на американську валюту) складає 150 доларів. Багато це чи мало? Судіть самі: молодому вчителю, на початку кар’єри у школі, платять сотню «баксів».

Відтак, працівники готелів прагнуть усіляко догодити туристам. Вони, наприклад, уже добряче попрацювали над створенням новорічно-різдвяної атмосфери «по-європейськи». Хоча єгиптяни проводжають «свій» старий рік і зустрічають новий навесні, на свято Рамадан, цими днями там, де ходять туристи, «підморгують» вогнями «ялинки», змайстровані з гірлянд, влаштовані милі фотозони з фігурами сніговиків та казковими гномами. Доводилося бачити і гасла з написами на кшталт «Щасливого Різдва!».

Усього лише за 1 долар чоловік, котрий прибирав наш готельний номер, «скрутив» із рушників, на втіху доньці, гарного «лебедя». Я дав йому ще один – і у нас «з’явився» милий рушниковий «крокодильчик».

Вулиці міста, у якому ми відпочивали, вразили жвавістю і галасом. Помітно, що на місцеву архітектуру вплинули радянські («хрущовські») часи. Будинки тут – з «піднавісами», щоб можна було сидіти увечері, неквапом пити чай, відпочивати.

Вистачає у Єгипті й спеціальних закладів для відпочинку. Зовні вони нагадують наші колишні чайні. Обов’язковий їхній «атрибут» – таке накриття, як у наших бесідках.

До речі, єгиптяни алкоголь не вживають. Натомість активно курять кальяни.

Варто зауважити, що не кожна пальма з тих, які ви побачите під час прогулянки вулицями великих єгипетських міст, справжня. Часто місцеві облаштовують у формі, яка зовні нагадує тропічне дерево, вежу для супутникової «тарілки» чи антени бездротового інтернет-зв’язку.

У Хургаді прибирається, зазвичай, лише на центральних вулицях. А от «пересічні» вулички дуже брудні. Часом настільки, що будь-яка шепетівська здається оазою чистоти. Єгиптяни полюбляють кидати під ноги недопалки, огризки фруктів і овочів, усіляке гнилля. Часто на вулиці виливають помиї, воду після миття підлог.

А ще серед тих єгиптян, хто мешкає біля річки Ніл, «модно» виливати туди нечистоти. Тож нині береги ріки усіяні пластиковими пляшками й целофановими пакетами.

А от якість доріг, які доводилося бачити під час перебування у Єгипті, приємно здивувала. Певно, секрет стійкості твердого дорожнього покриття у незначних перепадах сезонних температур повітря, ніж в Україні. Та й дощі у Єгипті йдуть лише кілька разів на рік.

Та щоб там не говорили, а східний колорит, вигідні умови відпочинку, м’який клімат взимку – речі, які й надалі приваблюватимуть до цієї чудової країни людей з усіх усюд. Не виняток і ми, українці. Залишається «дрібничка» – заробити достатньо коштів.

Записав Володимир КОВАЛЬЧУК.

Світлини надав Ігор ЧАЙКА.