«Логіка» перенесення Дня міста з вересня на червень зрозуміла не усім.

Лілія Новаковська, швея, 43 роки:

– Якщо брати з історичної точки зору, то все ж таки потрібно святкувати День міста не у червні. Бо у цій справі слід відштовхуватися від дати першої письмової згадки про Шепетівку. Але якщо вже перенесли на червень – що ж, вийдемо у неділю, подивимося, що з того вийде. Не так холодно буде, як восени, та й тривалість світлового дня довша. Радо перегляну концерт, якщо такий 9 червня буде. Також не проти побачити виставку художніх творів, вироби народних умільців. Як правило, у нашому місті на День міста посадовці зі сцени дякують кращим представникам підприємств, установ та громадських організацій, які зробили вагомий внесок у розвиток Шепетівки та працюють на благо громади. А якби я опинилася на їхньому місці, то в першу чергу привселюдно подякувала б учителям. Ну й, звісно, відзначила труд будівельників. А ще – представників інших робітничих професій, котрі важко працюють фізично, а одержують, як це нерідко трапляється, лише мінімальну заробітну плату. Користуючись нагодою, хочу подякувати за важку працю та повну самовіддачу знайомим швеям (адже сама працюю на швейному виробництві) – Наталії Мілевській, Наталії Медведчук,Тетяні Самойлюк, Валетині Жадан, Наталії Луць. І багатьом-багатьом іншим. Тим, хто безпосередньо працює за верстатом.

Назар Колоднюк, студент Шепетівського медичного училища (спеціальність «Лікувальна справа»), 15 років:

– На дев’яте червня припадає день народження моєї сестри, тож із цієї нагоди ми з батьками організовуємо поїздку-подорож до міста Львова. А загалом ідея відзначати день міста влітку, в червні, мені подобається більше, ніж якби свято Шепетівки відбувалося восени. Бо ж, знаєте, червень – це канікули, літо… А у вересні – про школу треба думати, проблем різних більшає… Напередодні важливої для міста дати хочу сказати, що жити у Шепетівці мені подобається. Останнім часом помічаю тут чимало зрушень на краще. Наприклад, із кожним роком видно, як усе більше і більше підлітків прагнуть до саморозвитку. Кількість активної молоді зростає. Чимало моїх однолітків менше часу марнують за комп’ютером, а натомість активно цікавляться різноманітними гуртками, групами за вподобаннями. До речі, я теж займаюся баскетболом, граю у команді міської ДЮСШ. А ще відвідую театральну студію «Дзеркало», що у Шепетівському міському Центрі дитячо-юнацької творчості.

Юлія Анатоліївна, домогосподарка, 30 років:

– Про те, що відтепер День Шепетівки відзначатимемо щороку в другу неділю червня, я не знала. Чи краще це, ніж так, як було раніше, тобто – святкувати у вересні? Гадаю, що ні. Бо на перший місяць весни чимало різноманітних і важливих свят припадає. Наприклад – Міжнародний день захисту дітей (1 червня), День Святої Трійці (16 червня)… Утім, напередодні Дня міста заведено підводити підсумки. За що варто любити наше місто вже зараз? Радує басейн, який порівняно нещодавно відкрили, щорічне проведення «Велодня». А ще задоволена роботою літнього християнського табору, який, заходами небайдужого шепетівчанина Віталія Петровича Власюка, регулярно організовується для дітей різного віку. Отож, сподіваюся, що і надалі Шепетівка так розвиватиметься. Втім, вистачає і недоліків. Наприклад, бракує дитячих майданчиків на проспекті Миру. Також не вистачає урн для сміття на центральних вулицях міста.  

Віктор, водій-далекобійник, 30 років, із донькою Уляною, 6 років:

– Участі у відзначенні дня міста Шепетівки не планую, бо 9 червня перебуватиму на роботі – на цей день припадає чергова поїздка. Як ставлюся до перенесення цьогорічного міського свята з вересня на червень, запитуєте? Чесно кажучи, якось не звертав уваги… Так само складно мені сказати про те, чи у правильному напрямку рухається Шепетівка, чим ми, її жителі, можемо пишатися, а що варто було б змінити. Чому так? Бо ж постійно у роз’їздах. Що поробиш, така вже вона, нелегка праця водія важковагових автомобілів.  

Юлія, юрист, 25 років:

– Про перенесення Дня міста з вересня на червень я знаю. Вважаю, що ідея непогана. Адже у рішенні Шепетівської міськради є посилання на історичні джерела, що датуються червнем. Тож найближчого вихідного хотіла б відвідати якісь урочистості, концертні заходи, відпочити у міському парку, провести час із друзями… День міста для шепетівчан мав би бути одним із найголовніших свят, але, виходячи з тих реалій, які маємо, для багатьох 9 червня є просто одним зі свят. До слова, якби я була на місці міського голови, котрий вітатиме містян у цю неділю, то, насамперед, відзначила б успіхи науковців, спортсменів і медичних працівників. От, наприклад, сьогодні прочитала в Інтернеті про здобутки 10-річного шепетівського більярдиста Михайла Ларькова… Але особливо заслужили на подяку медики. Бо їх украй рідко у нас заведено вітати. А взагалі – це свято кожного жителя міста, так що важко когось виокремлювати.

Записав Володимир КОВАЛЬЧУК.