Так говорив В’ячеслав Чорновіл

 

В історії кожного народу є величні постаті, які визначали раніше і визначають нині напрям національно-визвольної боротьби. Серед них яскравою особистістю був В’ячеслав Чорновіл, який став символом відродження України у XX столітті. Адже саме він започаткував такі форми протесту проти радянської влади як шістдесятництво та дисидентство, а також створив Українську Гельсінську Спілку, яка стала опозицією Компартії.

В’ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 року у с. Єрки на Київщині (нині — селище міського типу Катеринопільського району Черкаської області) у сім’ї вчителів. Він виховувався в атмосфері, де глибоко шанувалися історична пам’ять та національний обов’язок.

Після закінчення школи обрав професію журналіста, щоб доносити правду до людей та боротися за справедливість у суспільстві. Саме під час випускного вечора у Київському університеті ім. Т.Шевченка В’ячеслав Максимович дав клятву, що завжди боротиметься за вільну Україну. Так і сталося. Він став справжнім борцем за волю та демократію, а зброєю його було слово —  чесне, незалежне, міцне, як криця.

Свої зусилля В.Чорновіл зосередив на ідейній боротьбі проти радянського режиму. Він виступав з патріотичними промовами, де говорив про національний дух, незалежну Україну, героїв, які поклали своє життя за Україну.

На прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у 1965 році В’ячеслав Максимович разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом протестував проти арештів української інтелігенції.

Дуже активно та продуктивно він працював на журналістській ниві. Його документальні дослідження про реальний стан справ у Радянському Союзі спричинили до ув’язнення автора. Загалом він відсидів 15 років у в’язницях та на засланні, але ці роки лише загартували його дух, утвердили політичні переконання та зміцнили характер.

В’ячеслав Чорновіл виконав свою клятву, він був вірний українському народу до останніх хвилин свого життя. А воно обірвалося раптово, в автокатастрофі. Більшість свідомих українців переконані, що це було умисне убивство. Адже він вів за собою мільйони громадян, що вкрай не подобалося ворогам. Національного лідера, як і більшість нескорених українців, підступно знищила тодішня влада.

Тому ми, сучасні українці, повинні пам’ятати про цю видатну людину, осмислити її величезний внесок у становлення нашої держави та національної свідомості. Нарешті маємо зрозуміти, що Україна — це ми самі, і наше майбутнє — у наших руках.

В.ВАСИК,

голова Шепетівської районної

організації НРУ.