Щороку ми вшановуємо жертв Голодомору 1932-1933 років. Цьогоріч ця дата припала на 25 листопада. Напередодні у Музей пропаганди на тематичний урок «Хліб Голодомору» завітали учні 3-х та 4-х класів Гімназії № 5 Шепетівської міської ради.
Наукова співробітниця музею Світлана Максимчук розповіла учням про одну із найстрашніших сторінок історії нашої держави. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої та найблагодатнішої землі.
Музейники розповідали діткам про значення хліба у нашому житті та що буває, коли його немає. Учні дізнались, як люди гинули родинами, вулицями, хуторами, а у селах, де затухало життя, вивішували чорні прапори. На початок 1933 року у селянства уже не було ніяких харчів, а спеціальні загони забирали не лише останнє зерно, але і печений хліб, крупу, квасолю, картоплю, насіння для сівби овочів та навіть насіння квітів.
Голодомор забрав мільйони життів. Досі ніхто не знає, скільки тоді померло людей.
Голод охопив усю Україну, та найбільше голодне лихоліття вразило дітей. Третина усіх померлих — діти. Вони виявились найменш захищеними від нелюдського злочину, вчиненого тоталітарним режимом. Як і від того, що згадки про Голодомор намагалися знищити зі свідомості нації, забороняючи говорити про нього підростаючому поколінню. Саме тому дуже важливо говорити правду про справжні жахливі події.
Також на уроці діти приклеювали на карту України виготовлені «квіти-незабудки». Незабудка використовується, як символ пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні й нагадує нам, що ми не маємо права забути про мільйони невинних жертв.
Наприкінці уроку присутні запалили свічку та пом’янули тих, кого забрала голодна смерть.
Сьогодні терористична росія теж намагається використати голод як один з інструментів політичного та психологічного тиску на Україну та світ. Зриваючи «зернові угоди», порушуючи міжнародні домовленості, маніпулюючи та погрожуючи народам світу голодом, перешкоджаючи поставкам зерна з України, атакуючи господарську припортову та цивільну інфраструктуру, мінуючи Чорне море, поля та спалюючи урожаї, російський агресор вкотре підтверджує терористичну природу свого режиму і той факт, що він вчиняє так не вперше.
Проте зараз українці дають рішучу відсіч цим спробам, об’єднавши навколо себе весь цивілізований світ. Дякуємо ЗСУ, Силам оборони України, усім, хто захищає і допомагає захищати Україну від повторення таких трагедій у ХХІ століті.