Напередодні Різдва на Хмельниччину надійшла сумна звістка: у зоні Операції Об’єднаних Сил загинули двоє наших земляків-військовослужбовців — 48-річний Сергій Дичек із Волочиська та 43-річний Сергій Рацун, родом із Полонського району. Перший армієць був смертельно поранений під час вибуху військового вантажного автомобіля, який наїхав на міну. Другий – отримав снайперське поранення, не сумісне з життям, під час обстрілу на лінії бойового зіткнення.

Обидва полеглі військові – подоляни, народилися тут, виросли, працювали. А життєвий шлях Сергія Рацуна ще й проліг через Шепетівщину.
Після закінчення дев’яти класів він навчався у Грицівському вищому професійному училищі № 38. Тобто дорослішав, мужнів юнак на Шепетівщині й здобув у нашому навчальному закладі суто чоловічий фах тракториста, а згодом працював механізатором у одному місцевому сільгосппідприємстві. У 1994 році Сергія призвали на армійську службу. Проходив вишкіл у 95-й аеромобільній бригаді, після закінчення служби працював.
На справжню війну чоловік потрапив у 2014 році. У складі 128-ї ОГПБр воював у Дебальцевому, далі підписав контракт на військову службу у 93-й ОМБр, брав участь у боях у Кримському, Новотроїцькому, поблизу Авдіївки.
А 5 січня цього року Сергія не стало. Підступна снайперська куля поблизу Кримського (Луганська обл.) обірвала життя чоловіка, який без вагань пішов захищати від окупантів рідну землю, родину, сім’ю, у якій зростає донечка Софійка.
Ми зателефонували до Грицівського ВПУ-38. Викладачі училища пригадують Сергія Рацуна, хоча з часу його навчання в училищі минуло майже 25 років.
Педагогічний колектив після закінчення канікул планує провести поминальний захід на честь свого колишнього учня, який став мужнім воїном, патріотом своєї Батьківщини і віддав за мир на своїй землі найдорожче — власне життя.
… Девятого січня Сергія Рацена поховали у м. Славуті, де нині проживає його родина. Провести в останню путь героя прийшли сотні небайдужих жителів краю. Відбувся мітинг реквієм. Прощались з Сергієм Рацуном у міському Палаці культури. Усі згадували його як веселу й оптимістичну людину, який завжди був на передових позиціях під час ведення бойових дій, проявляв мужність та кмітливість.
Останню дорогу справжнього воїна люди встеляли квітами. Похоронили Сергія Рацуна на міському кладовищі із усіма військовими почестями.
Г.МАЗУРКЕВИЧ.