Школа — немов оберіг, з якого починається життя. І зараз, у важкі часи для нашого народу, вона — як промінь світла та добра, де з любов’ю і теплом плекаються найніжніші віти віковічного дерева, ім’я якому — народ.
Школа повинна жити. І з допомогою начальниці відділу освіти та культури Михайлюцької сільської ради Валентини Миколаївни Порубенської, яка багато років подвижницької праці віддала своїй рідній школі, будучи заступницею директора, колектив закладу почав працювати над тим, щоб у ліцеї знову відновилося офлайн-навчання, щоб він сповнився дитячими голосами.
Людська доброта не має меж. І ми вдячні голові Михайлюцької сільської ради Богдану Валентиновичу Книшу, депутатам за виділені кошти на будівництво сховища. У той же час зверталися по допомогу до усіх небайдужих людей. І нам приємно усвідомлювати, що ми не одинокі у вирішенні такого важливого питання, як створення безпечних умов для навчання дітей, а саме — будівництва укриття.
Дні напруженої праці. На плечі технічних працівників ліг великий обсяг роботи, та вони з усім упоралися. І ось результат: діти мають змогу здобувати освіту в очному режимі.
Крім наших учнів у ліцеї навчаються діти Червоноцвітської гімназії та дошкільного навчального закладу «Берізка».
Як виявилось, нам щастить на особливих людей — друзів, меценатів, благодійників, шефів, які розуміють, що найдорожчий скарб нашого народу — діти. До прикладу, з 2000 року міцна дружба об’єднує заклад із Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством, яким керує Петро Петрович Трофімчук, депутат Шепетівської районної ради, голова піклувальної ради закладу. Своєю доброчесністю, попри професійні навантаження, він вважає головним надавати не просто спонсорську допомогу, а й нести відповідальність за формування особистості школярів.
Дієвою стала фінансова підтримка для придбання будівельних матеріалів з боку директора ТОВ «Агросад–2016» Володимира Васильовича Таратунського та його помічника Тараса Вікторовича Нікітіна.
Людина починається з добра і добром освячується. Ці слова яскраво характеризують директора Шепетівського гранкар’єру Володимира Леонідовича Забарчука та директора «Голд Форест» Анатолія Миколайовича Любицького.
З першого дня підготовчих робіт будівельні інструменти та транспортні послуги ліцею надавав директор Замороченського хлібозаводу Юрій Віталійович Бабич.
Втілюючи мрії дітей про комфортні умови у навчальному закладі, команда народного депутата Олександра Володимировича Гереги та депутатки обласної ради Світлани Андріївни Павлишиної надала будівельні матеріали для спорудження роздягалень до спортивної зали для хлопчиків та дівчаток. Вони стали важливою частиною укриття.
Також приємним дарунком для облаштування і підготовки важливого об’єкта школи до роботи стали кошти, подаровані із зони бойових дій воїнами Збройних Сил України, ветеранами війни Олександром Миколайовичем Ковальчуком та Віктором Віталійовичем Щеновичем. Дорогі наші, ми низько вклоняємось вам і бажаємо швидкого повернення додому з перемогою!
Слова вдячності адресуємо і директору підприємства «Будівельник» Олександру Васильовичу Ященку, який успішно керував будівництвом укриття. Вчасно привозились будівельні матеріали. Директор залучав інші організації, а також професіоналів для виконання певних видів робіт.
Складним і найбільш важливим елементом укриття стало бетонне перекриття. Олександр Васильович робив усе для того, щоб здобувачі освіти почали навчатися першого вересня. І ось цей святковий день настав.
Від імені працівників Городнявського ліцею, учнівського колективу, батьківської громадськості складаю глибоку шану і щиро дякую вам, шановні благодійники, за розуміння проблем сільської школи у часи воєнного лихоліття. Зичимо процвітання вашим підприємствам, удачі у всіх ваших справах! Завдяки вам наша школа знову стала гомінкою і сповнилася дитячим сміхом. Адже ми повернулись на навчання до рідного закладу.
Спасибі батькам, які долучились до будівництва укриття, — Віталію Анатолійовичу Якимчуку, Нілі Анатоліївні Биковській, Григорію Володимировичу Войтюку, Андрію Валерійовичу Рондюку, Костянтину Леонідовичу Фіялчуку, Марині Іванівні Дикун, Олексію Олексійовичу Багінському, Олександру Михайловичу Антименюку, Павлу Юрійовичу й Тетяні Анатоліївні Семенкам, Юрію Вікторовичу Дульнєву, Василю Яковичу Кирилюку, Сергію Миколайовичу Лугині, Олександру Романовичу Чайгуцькому, Ніні Миколаївні Моргун, Андрію Вікторовичу Куцому, Віктору Олеговичу Данилюку, Михайлу Степановичу Алілуйку, Віталію Юрійовичу Манзолевському.
Дорогі батьки, і ви, і ми відтепер спокійні за наших дітей. Тож нехай діти частіше радують вас. Ми бажаємо, щоб у вас завжди вистачало часу, сили, любові й тепла для своїх дітей.
Таке широке і надійне коло друзів вселяє нам віру у завтрашній день, у перемогу нашого народу. Отже, і Городнявський ліцей має усі шанси бути успішним, а наші діти — захищеними та щасливими.
Слава Україні! Героям слава!
Валентина КРУПНИК,
директорка Городнявського ліцею.