У Шепетівці спалювання сухої трави ледь не спричинило пожежу на міському кладовищі. А у Білорусі через палія трави згоріло ціле село.

Минулої п’ятниці, 10 квітня, о 20 год. 05 хв. до служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу сухої рослинності у межах міського кладовища на вул. Плеханова у м.Шепетівці.
Через сильний вітер пожежа швидко поширювалася та була загроза перекидання вогню на територію кладовища. Негайно туди було направлено чергове відділення рятувальників 21-ї державної пожежно-рятувальної частини. На момент прибуття вогнеборців до місця події площа пожежі становила 1600 кв. м. й вогонь підібрався впритул до поховань.
Співробітникам Держслужби з надзвичайних ситуацій вдалося оперативно ліквідувати пожежу, не допустити поширення вогню на територію цвинтаря.
Неспокійним для рятувальників був і попередній день — 9 квітня. О 12 год. 54 хв. на пункт зв’язку служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу сухої рослинності на вул. Озерній у м. Шепетівці. На місце події негайно було направлено вогнеборців 21-ї державної пожежно-рятувальної частини.
Суха вітряна погода сприяла швидкому поширенню вогню, який на момент прибуття підрозділу ДСНС вирував на площі 10 000 кв. м. Окрім того, існувала загроза розповсюдження полум’я на житловий сектор дачного масиву. Тож вогнеборці негайно приступили до гасіння пожежі.
Завдяки оперативності та злагодженості підрозділів вогонь вдалося приборкати, а головне — врятувати людські оселі. Під час гасіння пожежі вогнеборці врятували від вогню сполохане зай­ченя.
А загалом вогняна стихія завдає чимало збитків довкіллю і його диким мешканцям. Адже на Хмельниччині, як повідомляє пресслужба ГУ ДСНС Украї­ни у Хмельницькій області, практично щогодини підрозділи вогнеборців здійс­нюють більше 10 виїздів на ліквідацію пожеж у екосистемах.
По Україні ж загалом «вогняна» статистика сягає сотень, а то й тисячі випадків за добу. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, з початку 2020 року рятувальники загасили понад 15000 пожеж, які знищили понад 17 000 гектарів екосистем.
До речі, не кращою є ситуація з підпалами і у наших сусідів. Так, у Білорусі 70-річний чоловік випадково спалив… ціле село.
Цей трагічний інцидент стався у селі Нарчі Щучинського району на Гродненщині. Там пенсіонер спалював суху траву біля будинку, але не врахував погодні фактори. У результаті спалив майже усі будинки свого маленького села, де проживало усього сім мешканців.
Чимало осель стояли пусткою. Через сильний вітер вогонь перекинувся на будинки. У результаті згорів 21 будинок та 24 господарські будівлі.
Цей факт змушує задуматися, адже і в нашому краї дедалі більшає вимираючих сіл, де проживають переважно пенсіонери, а садиби — старі, дерев’яні. Та й тих, хто легковажить з вогнем, не бракує.
Тут варто згадати хоча б резонансну пожежу в Україні, коли нерозважливий вчинок палія у Чорнобильській зоні обійшовся державній казні у 45 мільйонів гривень. А на Житомирщині, в селі Борятині, вогонь, що перекинувся з поля, охопив 27 будинків.
Тож  8 квітня на черговому засіданні уряд запропонував Верховній Раді Украї­ни підвищити адмінштрафи за підпал сухостою.
Відтак Верховна Рада 13 квітня на своєму позачерговому засіданні підтримала пропозиції уряду й у 18 разів збільшила штрафи за підпали сухої трави на землях сільськогосподарського призначення – до 6 120 гривень. Значно зросли штрафи й за шкоду, завдану лісовим масивам, тощо.
Наш кор.