Двадцять першого березня до Шепетівки завітав Герой України, учасник АТО, майор Збройних сил України, колишній командир 13-го окремого аеромобільного батальйону славнозвісної 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Олександр Порхун. Він зустрівся з шепетівчанами, поділився спогадами. Журналісти газети також поспілкувалися з ним. Адже не щодня до нас приїжджають такі героїчні особистості, як Олександр Володимирович.
Офіцер керував бойовими операціями з першого дня неоголошеної війни на Сході України. За три з половиною роки провів із своїми побратимами не один десяток вдалих військових операцій. Наразі він завершив свою військову кар’єру, бо, отримавши шість поранень, втратив майже 70 відсотків здоров’я.
Втім, як сказав комісований майор, він залишився бійцем. Надивившись неправдивих репортажів про діючого Президента, він вирішив далі «воювати» словом — їздити Україною і розповідати усю правду про війну і про армію, яку, він переконаний, Петро Порошенко підняв з колін.
Бути військовослужбовцем Олександр мріяв ще зі школи. Тому й став ліцеїстом Київського військового ліцею ім. Івана Богуна. Далі навчався в Одеському інституті Сухопутних військ України, а коли заклад ліквідували, то продовжив освоювати армійську науку у Львівській академії Сухопутних військ.
Дипломований військовий спеціаліст пішов служити у Житомирську аеромобільну бригаду. Зізнається, що був спочатку шокований від побаченого. Армія скорочена, розкрадена, недофінансована. Десантникам, аби виконати обов’язкову програму стрибків з парашутом, доводилось самим збирати кошти на пальне, заправляти літак і так набувати практичних навиків.
Коли розпочалися події на Майдані, житомирські десантники попросили громадських активістів заблокували виїзд з військової частини, бо хвилювалися, щоб їх не задіяли для розгону демонстрантів.
У лютому 2014 року підрозділ, яким керував О.Порхун, отримав наказ прибути на Арабатську стрілку, а потім охороняти Каховське водосховище. Далі десантники поїхали воювати на Схід — у Донецьку та Луганську області.
Боронити країну від сепаратистів разом з військовослужбовцями виступили й численні загони добровольців. Голі, босі й голодні, але мужні захисники зуміли створити лінію спротиву окупантам.
Приєднались до порятунку держави і волонтери. Олександр згадує, що саме ці вони одягали, годували і підтримували усім, чим могли тих, хто зі зброєю сидів в окопах чи цілодобово стояв на блокпостах.
Коли десантники дислокувались у Добропіллі, то їм вдалось відбити у ворога три установки залпового вогню «Град» і отримати підтвердження, що проти українців воюють саме кадрові російські війська. Бійці 95-ї аеромобільної бригади також звільняли Слов’янськ, виводили бійців з оточення.
— Я не брав участі у виборах Президента у 2014 році, бо наш підрозділ дуже активно був задіяний у бойових діях, — розповідав Олександр. — Але перші розпорядження Петра Порошенка, як Верховного Головнокомандуючого ЗСУ, бійці одразу оцінили. Військовослужбовці отримали право брати участь в антитерористичній операції, їм дозволили застосовувати зброю для відсічі ворога, налагодилось харчування. Петро Порошенко зумів донести світу, що проти України воює саме Росія, а не так звані ополченці, тому багато країн почали надавати допомогу українському війську. А Мінські перемовини дали змогу нам передихнути, наростити, як кажуть, м’язи, оснастити армію потрібною бойовою технікою, — продовжував розповідь майор
Запитали в Олександра Порхуна, що він думає про недавній скандал в Укроборонпромі. Зауважив, що нічого поганого немає у тому, що запчастини для військової техніки, яка уся «родом із СРСР» шукали у країнах колишнього союзу. Очевидно, що щось приходило і контрабандою. Але на той час не було з чого вибирати. Адже відремонтована техніка – це врятовані життя. На кону стояло питання цілісності і незалежності України. Щодо фактів розкрадання, то Порхун підтримує позицію Порошенка: карати таких людей. Для цього ж створена купа антикорупційних органів. Корупціонери – це їхній фронт боротьби.
Воїни вдячні Президенту за те, що у них є усе необхідне, аби давати гідну відсіч ворогу.