Дмитро Куницький — активний шепетівчанин, випускник ЗОШ № 1. Йому немає ще й 17 років, але у свої молоді літа він уже має чим пишатися. Починаючи з 2017 року Дмитро — частинка команди, а згодом інструктор з військового виховання Громадської організації «ОТГ-23».
— Вперше Дмитро прийшов до нас маленьким хлопчиком із зачіскою козака — «оселедцем». У той «постмайданівський» час це нікого не дивувало. Якщо з «оселедцем» і у вишиванці — значить точно патріот. Ніколи не боявся жодних завдань та труднощів у практичній діяльності ГО «ОТГ-23». Завжди намагався бути поруч із найдосвідченішими.
З часом його зачіска змінилася. Це, певно, був його період переосмислення. Адже не зачіска та одяг роблять нас патріотами, а наші думки та дії, — згадує наставниця Дмитра, очільниця ГО «ОТГ-23» Олена Драчук.
Як інструктор з військового виховання ГО «ОТГ-23», Дмитро щотижня проводить заняття з меншими за віком дітьми. Вчить їх тактичної підготовки, надання домедичної допомоги, стрільби, виживання у природі, ведення розвідки, навичок топографії, самооборони, командотворення та лідерства.
— Знайти середовище таких же дивних людей, як сам, — це дуже круто. Спілкування з дорослішими та здобуття нового досвіду робить тебе на кілька рівнів вище від однолітків та навіть деяких дорослих. Особливо у період формування себе, як частини соціуму. Ти відразу починаєш жити з іншим розумінням, пріоритетами та цінностями, які відрізняються від тих, якими керуються діти твого віку, — розповідає Дмитро Куницький.
Якщо раніше Дмитро прийшов за наставництвом у ГО «ОТГ-23», то зараз сам став наставником для багатьох. Колеги з громадської організації називають його другом, до якого не лячно повертатися спиною.
— Він зростав, змінювався, мужнів та дорослішав у нас на очах. А зараз став прикладом відповідальності, щирості та прагнення нових досягнень, — додає пані Олена.
— Важливо ще з малих років думати, чим би я хотів чи хотіла займатися та до чого прагнути. А потім оточити себе такими ж людьми, які змушують вас ставати кращими. Але ні у якому разі не забувати, з чого усе починалося, щоб «не спіймати зірку», — радить з власного досвіду Дмитро Куницький.
Марина ЛОЖКІНА.