Героїчною сторінкою в історії нашого краю у роки Другої світової війни став підпільний і партизанський рух, який виявився реальним другим фронтом у тилу фашистів і був перешкодою у реалізації планів загарбників.
У нашій області діяло 5 партизанських з’єднань, 34 загони, понад 140 підпільних і диверсійних груп, які налічували понад 11 тисяч осіб. Народні месники здійснили понад 1272 бойових і диверсійних операцій, знищили 613 ворожих ешелонів, 128 танків і бронемашин, 638 автомобілів, висадили у повітря 216 залізничних мостів.
Усі зусилля фашистів, спрямовані проти підпільників і партизанів, лише роздмухували полум’я народного гніву. Сотні нових патріотів вливалися у партизанські з’єднання, шукали зв’язку з підпільними групами.
Тисячі учасників підпілля і партизанського руху на території області виявляли безприкладну відвагу і мужність. Керівникам народних месників А.З.Одусі, І.О.Музальову, Ф.М.Михайлову, М.І.Петрову, О.І.Іванову, а також юному партизану Валі Котику присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Багатьох партизанів і підпільників нагороджено високими урядовими нагородами.
У нашому краї, здається, сама тутешня місцевість, ліси, чагарники допомагали народним месникам у їхній боротьбі.
Білогірщина, Ізяславщина, Славутчина, Шепетівщина, Полонщина були охоплені діями партизанських з’єднань А.З.Одухи, С.А.Олексенка, І.О.Музальова, В.С.Кота. Партизани і підпільники надавали посильну допомогу армії у визволенні краю від окупантів.
Так, 4 січня 1944 року народні месники із з’єднання А.З.Одухи визволили районний центр Плужне, а 13 січня — Берездів. Воїни 226-ї стрілецької дивізії з партизанським загоном І.О.Музальова атакували ворожий гарнізон у Славуті й 16 січня 1944 року це місто було звільнене. А 20 січня партизанський загін під командуванням К.С.Божевського зайняв районний центр Ляхівці (нині — Білогір’я).
Загалом сотні учасників підпілля та партизанського руху на території північних районів області виявляли безприкладну відвагу і мужність.
Та життя бере своє і до наших днів дожили лише одиниці з легендарної численної когорти учасників народного опору, Так, Полонщину захищали нині ще живі свідки тих героїчних подій, народні месники Віталій Митрофанович Огороднік (1933 року народження) та Леонід Григорович Ястремський (1930 року народження).
Шепетівщина має партизана-підпільника Володимира Григоровича Врублевського (1929 року народження), який мешкає у с. Купино, та підпільницю, доньку керівника шепетівського підпілля у роки Другої світової війни Остапа Горбатюка – Наталію Остапівну Долгорукову (1933 року народження), яка мешкає у Шепетівці.
На Ізяславщині з учасників партизанського руху «в строю» ще залишився Павло Никанорович Конончук (1929 року народження).
А у Славуті — Ганна Олексіївна Сітарук (1926 року народження). У м. Нетішині мешкають партизани-підпільники Галина Петрівна Фурсан та Ніна Яківна Пилипчук.
На Білогірщині свідками й учасниками героїчних подій є Олександр Филимонович Лосовський та Лідія Григорівна Танащук, обоє — 1933 року народження.
Усі ці люди, які боролись у тилу із ворогом, були відважними і сміливими, хоча тоді їм було по 10-15 років, але вони добре розуміли, яку біду приніс ворог на нашу землю.
Партизанський опір нацизму на українській території, насамперед, став свідченням волелюбності та багатовікового досвіду українського народу давати відсіч окупантам. Пам’ять про особистий подвиг кожного українського воїна, який брав участь у боротьбі з нацизмом, є вагомою складовою історичної пам’яті, що формує українську політичну націю та консолідує суспільство у єдину соборну державу.
Тому у рік 30-ліття незалежності України ми з усією шаною і повагою повинні поставитися до цих людей, які ще живуть, і на їхніх подвигах має виховуватись теперішня молодь.
Шановні учасники підпілля та партизанського руху! Прийміть найщиріші вітання з Днем партизанської слави України від громадської організації «Ветеран Шепетівщини»! Бажаємо вам здоров’я, сімейного затишку і благополуччя! Нехай ваші подвиги ніколи не будуть забуті! Миру і спокою вам та нашій Україні!
К.КОЛБАСОВСЬКА,
голова громадської організації
«Ветеран Шепетівщини».
