З довірою до кабінету «Довіри»

Першого грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство нагадує про те, яку серйозну загрозу для життя несе ця глобальна проб­лема. Ця дата з’явилася у календарі трохи більше як чверть століття тому – 1988 року.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна нагода привернути увагу суспільства до проблем ВІЛ-інфікованих, замислитись над тим, як запобігти поширенню хвороби та згадати про важливість вчасної діагностики ВІЛ/СНІДу.

Стратегія України щодо боротьби з епідемією та профілактикою ВІЛ/СНІДу відоб­ражена у нормативних актах, зокрема у Законах України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановах Кабінету Міністрів України, інструкціях МОЗ України тощо, низці державних соціальних програм.
У КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» кабінет «Довіри», який уже багато років функціонує, є одним із підрозділів консультативно-діагностичної поліклініки. Тут працюють, консультують лікарка-інфекціоністка вищої категорії Валентина Леонідівна Молокопой, сестра медична першої категорії Юлія Валеріївна Шарова.
Функціонування кабінету створює можливість проведення консультування та тестування особи, що звернулась сюди за безоплатною медичною допомогою, яка надається пацієнтам, хворим на ВІЛ-інфекцію. Тут проводять забір крові для тесту на ВІЛ. При виявленні інфекції за кошт держави проводиться антирет­ровірусна терапія.
У закладі на диспансерному обліку перебувають 95 осіб, з них – 10 внутрішньо переселених осіб. Пацієнти отримують антиретровірусну терапію пожиттєво. За медичною допомогою пацієнти можуть звертатися без направлення сімейного лікаря, інформація про статус пацієнтів є конфіденційною.
Кабінет працює з понеділка до п’ятниці, з 8.30 до 15.00 (в одноповерховому приміщенні поряд із тубкабінетом).

— ВІЛ-інфекція — це довготривале інфекційне захворювання, яке розвивається у результаті інфікування вірусом імунодефіциту людини і характеризується прогресуючим ураженням імунної системи людини, яка проявляється вторинними інфекціями, пухлинами та іншими патологічними проявами, — розповідає Валентина Молокопой. — СНІД — остання стадія ВІЛ-інфекції, яка виявляється різними важкими захворюваннями, опортуністичними інфекціями, пухлинами, що розвиваються на фоні порушень імунної системи.
ВІЛ відноситься до класу ретровірусів, родини лентівірусів. Ця родина вірусів викликає захворювання, які розвиваються повільно і протікають тривало. Генетичний матеріал ВІЛ, як і інших ретровірусів, представлений РНК (рибонуклеїновою кислотою), яка є шаблоном для виробництва провірусної ДНК (дезоксорибонуклеїнової кислоти).
ВІЛ передається тільки від людини до людини. Отож, на ВІЛ-інфекцію може хворіти тільки людина.
Медики акцентують увагу пацієнтів на можливих проявах ВІЛ-інфекції. Це, зокрема, збільшення лімфатичних вузлів, що є однією з ранніх ознак захворювання. Лімфатичні вузли розміром з горошину і більше, як правило, не турбують людину. Збільшення лімфатичних вузлів не пов’язано з гострими захворюваннями і триває протягом трьох місяців і більше.
Можливі збільшення розмірів печінки і селезінки часто спостерігаються у людей з ВІЛ-інфекцією. Виражене збільшення розмірів цих органів може призводити до збільшення розмірів живота людини. Збільшення печінки, що пов’язане з ВІЛ-інфекцією, як правило, не суп­роводжується появою жовтого забарвлення шкіри і склер.
Порушення темпів фізичного розвитку проявляється у тому, що сповільнюються темпи збільшення маси тіла і росту людини.
Порушення фізичного розвитку при прогресуванні ВІЛ-інфекції призводить до розвитку синд­рому виснаження (вастинг-синдрому), для якого характерні втрата понад 10 відсотків маси тіла, підвищення температури тіла і розлад випорожнень протягом 30 днів і більше.
Ураження шкіри часто спостерігають при ВІЛ-інфекції. Причиною їх може бути як алергія, так і різні інфекційні збудники (гриби, бактерії, віруси).
Однією з однак ВІЛ-інфекції є збільшення (припухлість) навколовушних слинних залоз. Цей стан, зазвичай, не супроводжується підвищенням температури тіла і хворобливістю.
Безпосередня дія ВІЛ на клітини нервової системи призводить до розвитку ВІЛ-енцифалопатії.
СНІД, на превеликий жаль, невиліковний. Проте існують методи лікування, які сповільнюють розвиток ВІЛ-інфекції. Лікування полягає у прийомі антиретровірусної терапії (АРТ). Ранній доступ до АРТ та надання підтримки для проведення терапії мають вирішальне значення для покращення стану здоров’я людей з ВІЛ та для запобігання передачі ВІЛ-інфекції.
Важливо, що ВІЛ-позитивні особи з вірусною супресією, які отримують антиретровірусну терапію, не передають ВІЛ-інфекції своїм сексуальним партнерам. За відсутності прийому терапії прогресуюча ВІЛ-інфекція здатна приз­вести до опортуністичних захворювань.
Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо лише регулярно вживати ліки.
Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, то відразу розпочинається проведення антирет­ровірусної терапії, пацієнту надається необхідне лікування, а відтак, гарантується якісне та повноцінне життя.
Наш кор.